День Перемоги – свято, яке ніякими чином не можна вважати політичним. Чому влада привносить у нього політику? Чому його називають «комуністичним»? До чого тут політика? Свято Перемоги, це день коли ми з великим шануванням згадуємо тих, хто ціною власного життя не тільки зупинив коричневу чуму, але й знищив її на європейській частині Земної кулі. Що було б з Європою (та й світом), якби не наші прадіди? Чому сьогодні намагаються нівелювати роль громадян СРСР у боротьбі з фашизмом? Чому все активніше нав’язують думку, що Союз виграв війну тільки завдяки «союзникам»? «Де була б ти сьогодні, Європа? Де була б ти, якби не вони?».
Чому 9 травня це Перемога у ІІ світовій війні? Чому під забороною словосполучення «Велика Вітчизняна війна»? Чим завадила Перемога у Вітчизняній сучасній владі? 70 років це нікого не бентежило і раптом стало неприйнятним? Чому 9 травня пропонують відмінити? Чому хочуть замінити якимось «Днем примиренням»?
Своїми думками з цього приводу діляться Херсонські політики, які послідовно відстоюють позиції того, що День Перемоги повинен залишатися тим Днем, до якого ми всі звикли.
Станіслав Лисюк депутат Херсонської міської ради від «Опозиційного блоку»: «Нагадаю, наприкінці березня Президент України підписав Указ про заходи до Дня пам'яті і примирення (8 травня) і 72-й річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (9 травня), у якому зокрема наголосив: «З метою гідного вшанування подвигу переможців нацизму у Другій світовій війні, ветеранів війни, учасників українського визвольного руху, жертв нацистських переслідувань, увічнення пам'яті загиблих у Другій світовій війні, а також утвердження патріотизму та національної гідності, консолідації суспільства». Особисто мене «напрягло» словосполучення «консолідація суспільства». Як можна «консолідувати» людей, яким пропонують у один день вшановувати пам'ять тих, хто під час війни були у різних окопах? Навіщо валити все у одну купу? Були непорозуміння. Їх потрохи вкриває історичний попіл. Протистояння стирається у пам’яті. Еволюція. Навіщо через «примирення» знову збуджувати забуте. Є бажання відзначати тих, хто був «визволителем»? Прошу. Але навіщо це роботи у День Перемоги? Неможна за 1 – 2 роки «зчистити» пам'ять і заставити людей забути все, що вони цінували. Понад 70 років пройшло. Пам'ять нащадків жива».
Прикро, але здається, що держава робить все, аби вже наступне покоління забуло про той Подвиг. Ми рухаємося. Вже ніхто не пам’ятає, що було у війні 1812 року. Кого сьогодні цікавить позиція України у Франко-Російській війні. Але ж і тоді воювали і гинули українці. Поступово деталі стерлися з пам’яті. Залишилися загальні цифри, наукові роботи. Еволюція.
«Зовсім незрозумілою є позиція держави по дуже багатьох питаннях, - висловлює свою думку Анна Середа, депутат від ОБ Дніпровської райради. – А пропозиція директора Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича «відмінити» святкування 9 травня бентежить. Здається вона несе у собі певні ознаки того, що це пряма боротьба з пам’яттю народу: «… у нас календар наповнений якимись новими українськими національними святами, а старі радянські свята все одно залишаються». Хіба День Перемоги це Радянське свято? Це народне свято!».
Важко не погодитися. Опитування свідчать, що для більшості Українців День Перемоги, як Новий рік – відзначають всією родино. Абсолютна більшість українських сімей, з тих областей, які були у складі України на початку ВВВ, а не увійшли у її склад після, зазначають, що це свято звільнення від фашистів. То чому ж ми повинні перестати святкувати?
«Ми хочемо акцентувати увагу на Україні?, – продовжує свою думку Анна Середа. – Давайте окремо відзначати день звільнення України, який міг би бути днем закінчення участі СРСР у війні – свою територію звільнили. Що було б з Європою, якби Радянські війська зупинилися у межах своїх довоєнних кордонів? Чи змогла б вона сама себе звільнити? Питання потребує прямої і правдивої відповіді. Чи «союзники» СРСР звільнили б Європу? Хто б воював: Англія, Америка? Де їх війська?
Чи не надто цинічно звучить заява того ж В'ятровича, що на державному рівні повинні відзначатися тільки свята присвячені «переломним, надзвичайно важливим для України як держави подій». А що, День Перемоги це не переломна подія? Чи вона нічого не значить для сучасної України»?
Кому вигідно «знищувати» пам'ять? Може тим, у кого в душах панує ненависть до всього того доброго, що було тоді?
Заява Міністра інформаційної політики Юрія Стеця, який керує машиною пропаганди України прозвучали як виклик: «… 9 травня, я не вважаю, що повинен бути святом, коли загинули десятки мільйонів людей. Це повинен бути День пам'яті, він у нас же 8 травня». Заява програмна, настанова? Завжди День Перемоги був і Днем пам’яті про тих, хто згинув. Навіщо створювати штучний «День» і загострювати протистояння? Навіщо нав’язувати те, що народ не сприймає?
Хоча, той же Стець заявив:«Я не думаю, що можна штучно нав'язувати або відбирати свято. Питання в тому, чи повинно це бути червоним днем у календарі, це ми повинні вирішити». Ми, це хто? Чиновники? А може слід запитати народ? Може слід згадати, що він джерело влади?
Своїми думками щодо святкування 9 травня ділиться Олег Лукомський, мешканець Херсона, позапартійний:«З якого дива 9 травня став Днем перемоги у Другій світовій? Хтось спростував офіційну і загальновизнану дату – 2 вересня 1945-го року? Для тих, у кого коротка пам'ять нагадаю: 2 вересня, о 9-й годині, 2 хвилини, за токійським часом, був підписаний акт про беззастережну капітуляцію останнього активного союзника фашистської Німеччини – Японії. Хтось забув, що це відбувалося на борту того самого американського лінкора ББ-63 «Міссурі»? То ж, про яке святкування «перемоги над нацизмом у Другій світовій війні» (з Указу Президента) йдеться? Про яке «примирення» ми ведемо мову, якщо заклики «Опозиційного блоку» щодо збереження пам’яті народу ігноруються? Чому нам пропонують зрадити пам'ять?!».
Нагадаю, що «Опозиційний блок» започаткував акцію «Боремося разом! Разом – переможемо!». Серед її вимог припинення фальсифікації історії, захист історичної спадщини, народної пам’яті від «нацистського» свавілля.
Василь Федін, Голова обласного партійного осередку партії «Опозиційний блок», депутат обласної ради: «Наша область дуже активно долучилася до мирної акції, яку організував «Опозиційний блок» на території України. Можу сказати, що тільки за один день ми зібрали понад 2000 підписів, як у Херсоні, так і в області.
Вимога щодо святкування Дня Перемоги у ці дні звучить особливо актуально. На фоні повного розвалу економіки, зупинення підприємств, злиднів (понад 60% громадян живуть за межею бідності) наявність питання щодо збереження пам’ятних для говорить про те, що ми розуміємо, що знищення пам’яті означає знищення нації. Так далі тривати не може».
День Перемоги як був, так і залишається найголовнішим святом весни. 9-го травня 1945 року наші прадіди подарували нам не тільки вільне життя, яке у нас знову намагаються загарбати, але й упевненість, що нас ніхто не здолає.
Сергій Осолодкин
