22 лютого голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв взяв участь у розширеному засіданні парламентського Комітету з питань науки та освіти.
Він виступив із доповіддю на тему «Основні проблеми управління людським капіталом на прикладі Херсонської області».
«Херсонщина не приїхала сюди просити, вона приїхала запропонувати, -- розпочав свій виступ Гордєєв. - Сьогодні багато кажуть, що мільйони знаходяться на депозитних рахунках органів місцевого самоврядування, що громади отримали ресурс. Але отримали вони не тільки ресурс, а і повноваження і відповідальність за свої громади. Я категорично переконаний, що добробут України починається з учителя. Ми можемо не мати лікаря, бо у нас немає вчителя. Коли ми днями проводили нараду у Херсонському аграрному університеті, колектив вишу сказав, що у спілкуванні з одинадцятикласниками ті говорять про небажання здавати ЗНО, іти далі вчитись. У них втрачена мотивація. Учитель їм не заклав мотиваційну складову бути успішним»,- зазначив керівник Херсонської області.
Андрій Гордєєв запропонував до розгляду модель розвитку людського капіталу Херсонської обл. у період 2017-2021, яка передбачає:
- Впровадження системи інформаційно-профорієнтаційної роботи
- Надання якісної освіти
- Збільшення частки населення з вищою освітою
- Забезпечення першим робочим місцем
- Аналіз та прогноз потреби у фахівцях
- Формування регіонального замовлення
- Акумуляція коштів
- Диверсифікація джерел фінансування регіональної освіти
Андрій Гордєєв окреслив головні проблеми людського капіталу Херсонської області. Перший виклик - еміграція людського капіталу за межі регіону, у тому числі через прикордонний статус. Другий фактор — демографічна проблема. 2016 рік, за його словами, став межею падіння за останні 30 років. Також існує гострий дефіцит лікарів і вчителів у сільській місцевості. «Тільки по Херсону потреба у педагогах нульова, тоді як за межами обласного центру — від 6 до 20 педагогів на район», - зазначив Гордєєв.
На тлі старіння працівників дефіцит нових кадрів ще більше поглиблюється. Тож загальна потреба у кадрах в охороні здоров`я складає 1719 осіб, із них забезпечено у 2016 році 120 осіб. В освіті потреба складає 1780 осіб, забезпечені 292 особи. Спорт — 45, забезпечено — 0.
«У таких критичних умовах ми розробили програму розвитку людського капіталу на 5 років. Її мета - підтримка та створення необхідних умов для розвитку, накопичення людського капіталу області та забезпечення потреб регіонального ринку праці у фахівцях з гостродефіцитних спеціальностей. Вона передбачає аналіз і прогноз потреби у фахівцях, ми побачимо реальну потребу у кадрах з розбивкою на 5 років вперед», - додав А.Гордєєв.
Ключова складова програми - формування регіонального замовлення. На сьогодні таке поняття, за словами очільника області, відсутнє у контексті вищої освіти. Тому він звернувся до комітету посприяти у нормативному забезпеченні цієї моделі. Далі акумуляція коштів і співфінансування. Так, пропонується модель співфінансування через створення цільового фонду у складі обласного бюджету. Формуватиметься він у розмірі 25% від обласного бюджету, 75% - районний та сільський бюджет. Вказаний фонд буде розповсюджуватись, за словами А.Гордєєва, для вишів, які будуть давати сучасну освіту. Наступний виклик програми — забезпечення житлом і соціальними гарантіями. «Наразі в області ми шукаємо недобудови, добудовуємо з обов`язковим розподілом житла на медиків, педагогів і соціальних працівників», - додав він.
Губернатор Херсонщини звернувся до керівництва Міносвіти з проханням оптимізувати навчальні плани. «Сьогодні йде калічення наших дітей. Коли два роки дитина не знає, що таке трактор або вчиться на тренажерах 70-х років, нам доведеться знову його перевиховувати у цьому ПТУ, але уже за приватні кошти. Тож хочу подякувати уряду, що на Херсонщині пішли назустріч матеріальній базі ПТУ і створили єдиний в області Аграрний центр, передавши нам новітнє обладнання, нові трактори New Holland, комбайни, сівалки. Сьогоднішні фахівці будуть реальними. Але їм треба дати виробничу практику», - підкреслив він.
Перший заступник голови Комітету ВР з питань науки та освіти Олександр Співаковський зазначив, що така модель дозволяє зрозуміти, хто як і за якими алгоритмами буде інвестувати у систему освіти
«Якщо у рамках децентралізції ми не зробимо збалансоване фінансування освіти, система працювати не буде. Зараз вона розбалансована і з точки зору того, що робить держбюджет, місцеві бюджети, і у контексті розвитку людського капіталу по територіях. Тож ми запропонуємо іншим областям подивитись по цьому шаблону, що у них відбувається, і можливо, застосувати наш досвід. Ми маємо зрозуміти, як місцевий бюджет, території і громади зможуть взяти участь у формуванні людського капіталу. Не сепаратизм, а мотивація людей на місцях», - додав депутат.
У свою чергу перший заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець підкреслив, що «херсонська модель» може допомогти врятувати фінансування освіти.
«Надзвичайно гостре питання фінансування освіти. Я дуже вдячний херсонцям, що запропонували модель державного і регіонального замовлення. Модель замовлення, коли університет, роботодавець і студент укладають угоду зі взаємною відповідальністю є правильним. Без взаємних зобов`язань змусити когось відпрацьовувати неможливо. Головне, щоб цією системо не зловживали як цільовими направленнями. Можливо, це не завжди ринкові механізми, але вони нам допоможуть зберегти території», - зауважив заступник міністра.
При цьому він окреслив стан справ у провідних херсонських вузах. На тлі великих перспектив аграрного сектора, за його словами, Херсону потрібно рятувати свій аграрний університет.
«Херсонська морська академія — це сьогодні лідер професійної вищої освіти. На базі закладу створено кластер. Зараз за дорученням Прем`єр-міністра вирішується питання приєднання морехідного риболовецького училища. Це приклад і доброї дуальної освіти, і доброї професійної освіти, де видно як потрібно готувати фахівців, які після отримання диплома готові сісти за робоче місце. Це модель, яку ми пропонуємо і нашим вищим авіаційним закладам», - сказав Ковтунець.