29 лютого пізно ввечері міліція затримала в Херсоні двох п’ятикурсників Херсонського національного технічного університету (ХНТУ) Андрія Пушного та Артема Бардачева, які розклеювали листівки із зображенням Президента Віктора Януковича і таким текстом без жодних знаків пунктуації: "Широка страна моя родная //Много в ней лесов полей и рек //Я другой такой страны не знаю //Президент которой бывший зек". Вони встигли наклеїти тільки одну листівку, як міліцейський патруль, прочитавши її, затримав студентів. У хлопців вилучили мобільні телефони. Їх допитували у Дніпровському районному відділенні міліції до четвертої ранку шість людей, які назвалися працівниками СБУ. Хлопців питали, на кого вони працюють, і скільки їм заплатили. Але студенти скачали листівку з сайту "Фронту змін" та роздрукували декілька примірників на власному принтері. Міліція порушила кримінальну справу за ч. 2 статті 296 КК України (групове хуліганство, санкція - до 4 років позбавлення волі), запобіжний захід - підписка про невиїзд. Ректор ХНТУ сказав, що хлопці нормально вчаться і взагалі характеризуються позитивно, але якщо вони будуть засуджені навіть умовно - їх відрахують, бо "нам інженери із судимістю не потрібні". Внаслідок бурхливої суспільної реакції справу закрили, але така реакція правоохоронців є симптоматичною.
Нещодавно було порушено декілька кримінальних справ у різних регіонах країни за тією ж статтею КК за облиття фарбою білбордів із зображенням Президента.
У 2011 році було ще декілька кримінальних справ з обвинуваченням у хуліганстві. В Запоріжжі був засуджений до двох років із відстрочкою вироку місцевий свободівець Юрій Гудименко, який пофарбував пам’ятник Феліксу Дзержинському. Дев’ятьох членів "Тризубу" обвинуватили в хуліганстві за відпиляння голови бюсту Йосифа Сталіна 28 грудня 2010 року біля офісу Запорізького обкому компартії України. Гудименко і тризубівці провели декілька місяців у Запорізькому СІЗО. При передачі справи до суду прокуратура перекваліфікувала обвинувачення на умисне знищення майна, що належало комуністам.
29 березня 2011 року в Києві була заарештована 20-річна студентка Ганна Сінькова. Їй пред’явили обвинувачення за статтею 297 КК ("наруга над могилою") за те, що вона разом з іншими дівчатами засмажила яєчню на Вічному вогні у Парку слави. Дівчина таким чином бажала висловити протест проти безглуздого, на її думку, спалення газу на підтримання тоталітарної радянської символіки замість того, щоб витрачати ці кошти на ще живих ветеранів. Печерський районний суд відправив Ганну на час слідства у СІЗО, де вона була декілька місяців. На знак її підтримки троє хлопців розіграли підсмаження яєчні на Вічному вогні.
Легко уявити собі людей, які сприймуть цей вчинок як особисту образу, оскільки пам’ять про загиблих в Другу світову війну є для них святою. Як мінімум, молоді люди страждають на поганий смак. Але чи є адекватною і пропорційною реакція держави - кримінальне переслідування і позбавлення волі - у відповідь на такий шокуючий спосіб вираження своїх поглядів? Наскільки коректно вважати Вічний вогонь могилою? Скільки ми знаємо випадків, коли будують дороги на кістках, не звертаючи уваги на те, що вони йдуть через кладовища, хіба це не наруга над могилою? Знову вибіркове кримінальне переслідування...
Дії обвинувачених у всіх цих справах були ні чим іншим, як вираженням своїх поглядів. Цікаво провести паралель цих форм вираження поглядів із значно більш зухвалою формою - спаленням державного прапора на знак протесту проти політики держави. Відповідно до статті 65 Конституції України шанування її державних символів є обов’язком громадян України, а стаття 338 КК карає за публічну наругу над державними символами України або іноземної держави. Інша ситуація в США, де стандарти свободи вираження поглядів значно вищі.
Свобода слова без будь-яких обмежень
Практика спалення державного прапора отримала поширення в США в період масових протестів проти війни у В’єтнамі в кінці 60-х років XX століття. У 1968 році в США був ухвалений федеральний закон про повагу до прапора США. Аналогічні закони були ухвалені в більшості штатів. Ці закони кваліфікували публічне спалення державного прапора або наругу над ним як кримінальний злочин. Після застосування цих законів справа дійшла до Верховного суду США. У 1989 році Верховний суд США у своєму рішенні у справі "Техас проти Джонсона" ухвалив, що спалювання прапора як форма вираження протесту гарантовано Першою поправкою до Конституції США, і отже, всі закони, що забороняють подібні дії, - неконституційні. Президент США Джордж Буш, який відстоював протилежний погляд, поставив перед конгресом питання про ухвалення спеціального федерального закону, який встановлює кримінальну відповідальність за наругу над прапором. Закон був ухвалений. Проте Верховний суд США одразу визнав його антиконституційним, оскільки закон порушував право американців виражати свої погляди.
Ми також можемо скористатися європейськими механізмами захисту прав людини: свободу вираження поглядів захищає стаття 10 Європейської конвенції. Дії обвинувачених у хуліганстві та нарузі над могилою підпадають під захист цієї статті. А дії агентів держави у відповідь є втручанням у здійснення права на свободу вираження поглядів і, у відповідності зі статтею 10, це втручання має бути пропорційним, заснованим на законі і необхідним у демократичному суспільстві.
У перелічених справах пропорційність втручання та необхідність у демократичному суспільстві є вочевидь недотриманими, а законність втручання держави є сумнівною.
Коли Йосифа Бродського спитали про його уявлення про ідеальну державу, він відповів: насамперед має бути абсолютна, без будь-яких обмежень, свобода слова. По-друге, зображення перших осіб держави - не більше, ніж на грошах.
Солідаризуючись з великим поетом, додамо, що, якщо керівники держави погоджуються на те, що їх обличчя вміщують усюди крупним планом, то вони мають бути готові до таких ексцесів з боку тих, хто незадоволений їхніми діями (а люди, незадоволені діями влади, будуть завжди). І це значно краще, коли люди висловлюють своє невдоволення в такий, а не якийсь інший спосіб.
Євген Захаров, голова харківської правозахисної групи
З виступу на "Радіо "Свобода"
