У неділю ввечері Херсон зустрічав сімнадцять бійців Нацгвардії з військової частини №3056. Понад два місяці вони перебували у полоні, після боїв під Іловайськом. Кількох військових з цієї частини звільнено раніше, більшість тепер, але в руках бойовиків залишається ще не менш ніж дванадцять херсонців.Зустрічати бійців прийшли рідні, друзі, колеги по службі та просто небайдужі містяни, які з квітами вітали солдатів на рідній землі. «Ми обдзвонили у всі дзвони, хотіли якнайскоріше звільнити дітей з полону. Дістали вже навіть до нового міністра оборони, — коментує «Дню» батько одного з нацгвардійців Сергій Ляшко. — За ці місяці ми роззнайомилися з рідними інших хлопців, підтримували одне одного, обмінювалися новинами. Вдячний командиру частини, який повідомляв нам про ситуацію, волонтерам, які брали участь у визволенні й обміні, всім, хто підтримував нас у ці дні. Із сином тримали зв’язок, він на умови не скаржився, але полон — є полон. Можливо, він не хотів, щоб ми хвилювалися».
Самі ж бійці стомлені, помітно, що декому ще не віриться, що повернувся додому й обіймає рідних. Про полон розповідають мало, кажуть, що особливо над ними не знущалися, хоча моральний і подекуди фізичний тиск був. «Зараз я хвилююся лише про наших хлопців, які там лишилися, — говорить прапорщик Олександр Кривцов. — Мені важко описати все, що ми пережили, але краще туди не потрапляти — це я вам точно скажу. Ми трималися разом. Але не всі...»
За словами херсонського волонтера Миколи Золотаренка, який активно допомагав у звільненні українських військових, процес щодо обміну іншої групи полонених завершиться успішно, хоча бойовики часто змінюють умови і затягують час. «Було доволі складно, враховуючи, що переговори ми почали ще 3 жовтня. Ми добивалися, щоб цих хлопців тримали в комфортних умовах, якщо такі можна зробити в полоні. Вони були в теплі, останні тижні їх не змушували працювати, хоча раніше експлуатували. Тим, кому треба була медична допомога і ліки, — все це доставили, — коментує «Дню» Микола Золотаренко. — Ми займаємося передусім херсонцями, але не обов’язково з частини №3056. На фронті багато земляків, які розпорошені по різних батальйонах. Мені відомо ще про дванадцять таких полонених, яких зараз тримають у будинку Донецького управління СБУ. Там умови гірші, ніж у Сніжному, де тримали щойно звільнених хлопців. А цих, до речі, вивозили дорогою, яку обстрілюють. Боялися, щоб не було втрат. На щастя, всі цілі. Найближчим часом повернуться й інші, про це вже домовлено».
ДО РЕЧІ
Попри позитивний результат, ситуація довкола звільнення херсонських нацгвардійців мала негативний присмак щодо кадрової політики голови ХОДА Андрія Путілова. Річ у тім, що за кілька годин до зустрічі солдатів, близький до Путілова сайт pik.ua повідомив, що «супроводжує херсонців додому Олег Татаров, який брав безпосередню участь у переговорах із обміну полоненими». Нагадаємо, Олег Татаров — екс-заступник начальника Головного слідчого управління МВС часів Віталія Захарченка. Цей майор міліції запам’ятався скандальними висловлюваннями, що мітингувальники на Майдані убивали одне одного, бо в них виявлені поранення в потилицю. Також він коментував резонансні переслідування Дмитра Булатова, Тетяни Чорновол та інших активістів. У вересні Олег Татаров став радником Андрія Путілова і мав посісти крісло заступника голови ОДА. Втім, критика місцевих і всеукраїнських ЗМІ, тоді ще кандидата у нардепи Єгора Соболєва змусила Путілова відкласти це призначення. Але Татаров нібито відправився в зону АТО за своєрідною індульгенцією. Схоже, таким чином голова ХОДА хоче виправдати Татарова, призначення якого, певно, тримає «на олівці». Хоча сам Татаров, відповідаючи на запитання про свою роль у визволенні військових, зазначив: «моїх функцій ніяких не було...» За словами екс-міліціонера, він допомагав у доставці гуманітарного вантажу солдатам від Путілова. Частину місцевих журналістів обурила чергова поява Олега Татарова у владному оточенні. Чи продовжить він свою кар’єру в Херсоні — поки що невідомо.
«День»
