Жителі Берислава запропонували перейменувати вулицю Пархоменка на вул. Пархоменка і виступили проти "декомунізаційного" закону.
"Навіщо питати думку молодих? Та хто вони такі, щоб їх питали?!" — розлючено кричить літній дідусь. "Люди на грані виміранія, а нам вулиці нада?" — перебиває його обурена жіночка, якій явно за 70. «Я член Компартії з 19 років, абсолютна більшість людей категорично проти перейменування вулиці Карла Маркса. Не чіпайте наше минуле!» — підтримує ораторів ще одна старенька.
Ніякі аргументи за перейменування вулиць більшість присутніх не хоче навіть слухати. В актовій залі Бериславської міськради, яка 2 березня стала місцем проведення громадських слухань з питання виконання в місті Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні...», стоїть шалений гвалт. Серед присутніх переважають літні люди, які на моїх очах з милих і добрих бабусь та дідусів перетворюються на агресивних осіб.
— Ми з депутатами теж проводили опитування серед жителів міста, і більшість наших респондентів висловилися за перейменування радянських вулиць. Мені дуже прикро, що люди мого покоління не мають права голосу на подібних слуханнях, — від імені молоді виступила депутат міськради Тетяна Дудченко.
За словами заступника міського голови Олексія Чачібаї, під «декомунізаційний» закон в Бериславі підпадає понад 30 вулиць. «Враховуючи спротив людей, робоча група з його виконання запропонувала винести на обговорення перейменування лише 6 вулиць, які явно ріжуть слух. А потім продовжити цю роботу», — зазначив він.
— Фашисти! Перестріляла б усіх! — голосно з зали висловлювала свою думку літня захисниця комуністичних назв.
Перебиваючи одне одного, присутні виступають категорично проти перейменувань вулиць К. Маркса і Пархоменка. «Щодо останньої, то її жителі знайшли в інтернеті загиблого Сергія Пархоменка — учасника АТО з Сум. На честь цього Пархоменка вони й просять виконком Бериславської міськради перейменувати свою вулицю», — зазначила одна з жительок міста. «А яке відношення цей чоловік мав до Берислава?» — запитали інші присутні. «А яка різниця?» — відповіли прибічники такого «перейменування».
Бериславці також згадали іншого Сергія Пархоменка — репера, більш відомого під іменем Серьога. «Може, наші бабусі вирішили увічнити ім’я виконавця пісні «Чорний бумер»?» — жартома обговорювали почуте на задніх рядах.
Аналогічний варіант запропонували і з вулицею Мануйленка. «У голови ревкому Берислава, на честь якого вона названа, був брат, він воював на боці білих. Давайте на його честь перейменуємо вулицю», — закликала «член Компартії з 19 років».
Представники Бериславського педколеджу запропонували давати вулицям міста імена відомих земляків: «У нас же були особистості, які зробили внесок в історію всього людства!». Але більшість присутніх наполягала на «нейтральних» назвах. «Давайте назвемо вулиці: Яблунева, Квітнева, Вишнева, Конфетна, щоб потім їх не довелося перейменовувати знову», — узяла слово моя сусідка по ряду — пенсіонерка.
Поки ж на слуханнях люди зупинилися на наступних варіантах нових назв: вул. Центральна (нинішня Леніна), Ярослава Мудрого (Комінтерна), Введенська (25 років Жовтня), Паркова (К. Маркса), Григорія Сковороди (Дзержинського). «Тепер протягом березня рішення про перейменування затвердить виконавчий комітет, а згодом — Бериславська міськрада», — підсумував Олексій Чачібая.
Чому більшість присутніх так войовничо були налаштовані до процесу перейменування, зрозуміти було важко. Тим більше, що згідно з чинним законодавством, зміна назв вулиць ні до чого громадян не зобов’язує: паспорти та інші документи змінювати не потрібно, гроші ні за що сплачувати не треба. Скоріш за все, надмірно агресивні пенсіонери використали громадські слухання як привід виплеснути свої емоції і виговоритися. Але тим самим вони лише довели, що вирішувати долю власної громади представники старшого покоління зовсім не готові. Як не готові рахуватися з точкою зору молодого покоління і брати на себе відповідальність за власні вчинки.
Олег Батурін, Новий День
P. S. На відміну від Берислава, значно спокійніше процес «декомунізації» пройшов у селах району. «Ми ще до жовтня 2015 року перейменували 5 «радянських» вулиць. Усе пройшло спокійно і не призвело до жодних фінансових втрат у наших жителів», — говорить голова Козацької селищної ради Андрій Чирко. «У більшості сіл району вже виконані вимоги Закону України «Про засудження... тоталітарних режимів...», — коментує начальник організаційної роботи та з питань внутрішньої та інформаційної політики райдержадміністрації Лариса Дамаскіна. — Лише чекає на демонтаж пам’ятник Леніну в Качкарівці: сільрада поки не має необхідної для цього техніки. В кількох сільрадах процес обговорення ще триває. Що ж до назв сіл Кірове, Куйбишеве і Ударник, то тут ми чекаємо рішення Верховної Ради України».