Дві доби в дорозі, шлях через польський та український кордони, перезавантаження, тривоги і хвилювання, аби все вийшло, вимита дощем нічна дорога – і цінний вантаж з Литви, нарешті, в батальйоні «Сармат». Увечері 21 жовтня вщент набитий мікроавтобус привіз солдатам допомогу від литовських друзів, які вже не вперше підтримують українців.
Невеликий бусик набитий під саму стелю – ледь вмістив у себе 32 різнокаліберних коробки та 11 об’ємних мішків. На картонних ящиках – білі папірці зі зворушливими словами підтримки: «Слава Україні! Литва з вами». Практично все це – військова амуніція: теплий одяг, взуття, розвантажувальні жилети, спальні мішки, каремати, сухпайки. Хлопці відвантажують добро до складу, роздивляються дарунки і з задоволенням коментують: в таких бушлатах і куртках на хутрі та в добротних шкіряних берцях – зимою не пропадеш. О, теплі светри, термобілизна! Особливо чомусь радіють вовняним рукавицям. Також від холодів захищатимуть спальні мішки, розраховані на мороз від мінус десяти.
- Все це передали друзі з Литви. Вантаж відправляли з міста Шяуляй: там був пункт збору, до якого звозили допомогу з Вільнюса, Клайпеди, Каунаса. Везли добровольці, серед яких – і наші земляки, українці, які нині живуть в Литві. На пальне скинулись коштами офіцери Національної литовської гвардії, для яких перемога України є вкрай важливою, - каже координатор волонтерського центру «Армія SOS Херсон» Наталя Бімбірайте. – Вже на польсько-українському кордоні допомогу перезавантажили до нашого автобусу. Процедура розмитнення була спрощеною, завдяки тому, що «Херсонський обласний фонд милосердя та здоров’я» внесено до офіційного реєстру організацій, які мають право отримувати гуманітарну допомогу для військових, зокрема – цю цільову, для захисників херсонського кордону. Це вже третя така «посилка» від литовців, небайдужих до подій в Україні.
Перша допомога українським військовим надійшла з Литви після того, як у квітні 2014-го четверо литовців приїхали до України, аби на власні очі побачити, що відбувається в Україні, оцінити ситуацію, підтримати українців особисто. Приїхали за власний рахунок, взявши на роботі відпустки, знехтувавши попередженнями про те, що тут війна і небезпечно. І це була не просто цікавість – це був щирий порив душі: хотіли розібратися, підтримати, допомогти.
Незалежність 90-х і київський Майдан
Серед чотирьох сміливців, що приїздили в квітні на Херсонщину, був і Андрюс Алманіс, директор регіонального парку Вента, капітан запасу Литовських Збройних сил. В 90-х роках був добровольцем Нацгвардії, що створювалася тоді у боротьбі за незалежність Литви від СРСР. Його країна першою відділялася від Союзу – складно, з кров’ю і жорсткою блокадою з боку «совєтів». Але литовці трималися, патріоти йшли до Нацгвардії – серед них був і Андрюс…
Через понад 20 років, під час подій на Майдані, він одним із перших підтримав Україну. Ще наприкінці 2013-го створив у Фейсбуку групу: сам збирав, перевіряв і розміщував лише виважену, позбавлену російської пропаганди інформацію, прагнучи об’єктивної оцінки подій в Україні. Група зібрала понад 5 тисяч учасників – для Литви з населенням до трьох мільйонів це доволі багато. Тепер через Фейсбук-спільноти «Lietuva palaiko Ukrain?» («Литва підтримує Україну»), «Pagalba Ukrainos kariams» («Допомога українським солдатам») та сайт «Paremk Ukrain? er tu» («Підтримай Україну і ти») можна не лише дізнатися про ситуацію в Україні, але й побачити, наскільки багато різних литовських організацій, волонтерів закликають допомагати Україні, знайти їх координати.
Ще тоді, навесні 2014-го, повернувшись до Литви, Андрюс Алманіс багато міркував над тим, чим і як можна допомогти Україні та її захисникам. Його ідеї та ініціативи підтримали і втілили в життя однодумці, члени союзу добровольців, які свого часу створювали Національну армію незалежної Литви. Саме вони беруть активну участь у зборі допомоги для військових України.
Литовці пам’ятають, як у 1991 р. у боротьбі за незалежність Литви, одними з перших їх підтримали саме українці.
Фото: Фейсбук-спільнота «Pagalba Ukrainos kariams» («Допомога Українським солдатам»)
«Ми з України. Привезли вам цистерну пального…»
За різних часів українці та литовці пережили багато чого спільного. Так, Вільма Валюкевічене,журналістказ міста Ширвінтос, редактор сайту «Новини краю» krastonaujienos.lt, одна з чотирьох сміливців, що приїздили в Україну навесні, переповіла історію, яку почула від колишнього литовського партизана, нині пенсіонера Андрюса Дручкуса. В 90-х, коли СРСР влаштував Литві повну блокаду, в тому числі економічну, він жив у Каунасі. На чергових зборах активісти місцевого самоврядування зібралися, аби гуртом вирішувати проблеми громади, зокрема, як розподілити останні краплі пального – вистачило хоча б для «швидкої». Раптом – стук у двері, заходять двоє чолов’яг у промаслених робах: «Доброго дня. Ми з України. Привезли вам цистерну пального. Везли три, та провезти вдалося лише одну...» Це лише епізод, спогад. Але такі моменти багато пояснюють…
Тепер, у лихі для нашої країни часи, дуже багато литовців підтримують українців і словом, і справою. Допомагають не лише Херсонщині – в Литві активно діє волонтерський рух, допомогу збирають і відправляють до різних військових частин України.
Допомога військовим – цільова та системна
Цей, третій, гуманітарний вантаж для вояків «Сармату» – результат візиту херсонських волонтерів до Литви. Наприкінці вересня Алла Тютюнник, Наталя Бімбірайте и Олег Шадевський вирушили до братньої країни, аби розповісти, що насправді відбувається в Україні, в якому стані армія, яка саме допомога потрібна, кому її доставляють.
Херсонці проїхали через всю Литву з південно-східного до північно-західного її кордонів. Побували в багатьох містах - Обялей, Каунасі, Вільнюсі, Ширвінтосі, Паневежісі. Завершав турне візит до Акмене - міста, де живе Андрюс Алманіс.
В Литві - далеко не одна група волонтерів, організацій, особистих ініціатив, які збирають допомогу Україні. Херсонців тут чекали всі - знати і розуміти, як зробити так, щоб допомога була не тільки кількісною, але і цільовою - всім дуже важливо. Було багато зустрічей, корисних обом сторонам: з послом України в Литві Валерієм Жовтенком, членами Литовського Сеймаса, великим патріотом Литви, який допомагає Україні, шведом за національністю Йонасом Огманом, представниками військових частин, та громадської організації - Спілки литовських стрільців, активістом з Каунаса Зенонас Лангаітісом, який багато допомагає пораненим українським солдатам, що перебувають на лікуванні в Литві, з мером Ширвінтоса Вінцасом Ясюкевічусом. Під час поїздки до херсонських волонетрів підходило багато людей, представлялися, залишали свої контакти і говорили: "Якщо тільки буде потрібна допомога ...»
Херсонська делегація під час візиту до Литви у вересні 2014 р. Фото альбом: Ukrainie?i? vizitas
Укріпилися стосунки – стала більш відчутною й допомога. Зокрема, домовилися про цільову допомогу батальйону тероборони «Сармат», що захищає кордони з Кримом.
Сьогодні литовські друзі прагнуть зробити допомогу українській армії цілеспрямованою та системною. Адже ще тоді, навесні, коли вперше приїздили в Україну, були в наших військових таборах, спілкувалися з бійцями – і на власні очі побачили, в яких жахливих умовах ті живуть.
За півроку спільними волонтерськими зусиллями зроблено багато, але й досі наші військові забезпечені по окремих позиціях відсотків на 30, по деяких – і того менше. Немає елементарного: взуття, бушлатів, катастрофічно не вистачає спальників. І якщо навесні та влітку хлопці спали в наметах на голій землі, то взимку – такий номер не пройде. Тож, без допомоги народу армії не обійтися. Тепер – і литовського народу.
Олена Орлова, ІРЦ «Правовий Постір», Вгору