Нещодавно у Херсоні світ побачила книга Ніни Богуненко «Сім?я» (видавництво «Олді-плюс»). Авторка називає свій твір повістю, хоча,
якщо точніше, то, за жанровими ознаками, його можна віднести до
сімейної саги – такого типу роману чи повісті, темою якого є оповідь про
життя кількох поколінь однієї-двох родин протягом достатньо тривалого, у
кілька десятків років, часу.
Якщо називати такі ж, подібні за
жанром, твори сучасних українських письменників, то серед них будуть,
наприклад,«Музей покинутих секретів» Оксани Забужко, роман-балада «Дім
на горі» Валерія Шевчука, сімейна сага в новелах «...Майже ніколи не
навпаки» Марії Матіос...
Дослідники літератури відзначають, що
книги про сімейні історії стають все більш затребуваними, адже в долях
наших сьогоднішніх сучасниківбагато обірваних коренів, раніше сплетених
із рідною землею, на якій жили предки: «...майже кожен у якомусь
поколінні – біженець, емігрант, полонений... і живе не там, де народився
і звідки походить його рід» (Зоя Шевчук).
Ніна Богуненко
досліджує, осмислює у своєму творі життякількох поколінь звичайної
української родини (Плотникових): покоління старших, які дали поштовх
народженню сім?ї, подолали випробування повоєнних років, матеріальні
нестатки, виявили духовне багатство та стійкість, жили без пафосу,
героїчних вчинків, але стали зразком для своїх нащадків; покоління дітей
та онуків – молодших гілок та гілочок великого родинного древа, які
зростали, продовжуючи формувати сімейні цінності, почуття єдиної родини.
Узагальнюючи
свої життєві спостереження, пані Ніна наголошує на головній ідеї свого
твору – величі сімейних цінностей: кожна людина має повний захисток,
повну гармонію тільки в своєму домі, в своїй родині; яким би цінним
працівником і навіть героєм не була в житті людина, але люблять її,
просто так, за те, що вона просто є, лише в її сім?ї...
Фінальна глава мені здалася філософською. Авторка розповідає, як "...до
одного з будинків на зеленій вулиці одного з українських міст під?їхав
легковий автомобіль. Із нього вийшли три жінки поважного віку. "Вони
жадібно вдивлялися у вікна та двері колишньої рідної оселі і, начебто,
чекали, що з них визирнуть чи вибіжать три маленькі щебетливі дівчинки.
І... життя почнеться спочатку... Ніхто не вибігав. У садку стояли
вулики. Над ними роїлася невтомна бджолина сім?я. Як, напевно, і
багато-багато років назад. Жінки дивилися на той злагоджений рій, зі
смутком в очах, і, мабуть, думали: «А чи дано вам дізнатися коли-небудь,
бджілки, для кого і для чого ви так важко працюєте, інколи, дуже гірко,
збираєте той солодкий мед?..».
Ніна Богуненко, своїм першим
письменницьким досвідом підтвердила тезис, що кожна сім?я – це справжня
галактика. Не кожному дано осмислити життєвий досвід своєї родини.
Як
розповідає пані Ніна, бажання створити художній твір прийшло до неї
чотири роки тому, як тільки вийшла на пенсію. У попередні роки для
такого роду діяльності не було можливостей:здобувала вищу освіту, чотири
десятиліття працювала у будівельних організаціях Херсона, хоча, ще під
час навчання у школі, за відгуками вчителів, писала гарні твори.
Як добре, що її «відстрочений» талант
художньо мислити та відчувати, нарешті, повноформатно почав
розкриватися!Авторці притаманні володіння художнім словом,
спостережливість, увага до деталей, уміння
узагальнювати,публіцистичність, громадянська позиція.
Побажаймо ж
авторові «Сім?ї» Ніні Богуненко нових художніх «занурень» та знахідок,
сміливих спроб досліджувати життя, здійснення всіх відстрочених мрій!
Олександр ГОЛОБОРОДЬКО, Херсонці
