Про складне конкурентне середовище між фермерами та з боку агрохолдингів та можливі шляхи вирішення проблеми розповів Директор Департаменту агропромислового розвитку Олександр Паливода. Він вважає, що фермерам Херсонщини необхідно створювати різноманітні об’єднання і таким чином витримувати складне конкурентне середовище, створене агрохолдінгами.
Як відомо, в світі існують дві найбільш поширені моделі побудови АПК – французька (при якій більшість сільгосппродукції виробляється у дрібних господарствах, яких у країні багато) та аргентинська (більша частина землі оброблюється великими агрохолдінгами).
В Херсонській області вже існує певна напруга між дрібними і середніми фермерами з одного боку та великими підприємствами і агрохолдінгами – з іншого. Хоча в області присутні компанії лише чотитрьох агрохолдингів, місцеві фермери вже відчувають тиск та скаржаться на нерівноправне конкурентне середовище. Про це написав Паливода на своїй сторінці у соцмережі.
Директор Департаменту вважає, що дрібні та середні фермери не можуть отримати тих переваг, які мають агрохолдинги, тому існує ризик, що вони можуть бути витісненими з ринку.
Він звертає увагу, що агрохолдинги багато в чому випереджають дрібного виробника: залучають найбільшу долю іноземних інвестицій в агросекторі, здійснюють масштабну експортну діяльність, використовують найсучасніші технології, техніку та системи управління, мають доступ до дешевих кредитів закордонних банків.
«Тому зараз єдиним виходом для малого та середнього підприємця є об’єднання. Необхідно об’єднуватись в асоціації, в громадські об’єднання, в кооперативи - пропагуванням цієї ідеї постійно займається наш департамент», - пише Паливода
В цьому році за сприяння Департаменту агропромислового розвитку було створено дві громадські організації - Таврійський клуб експортерів та Спілка бджолярів Херсонщини. Також можливо найближчим часом будуть створені спілки виробників волоського горіху та часнику. Паливода відмітив, що корисно для області буде також створення асоціації херсонських вівчарів та асоціація виробників молока Херсонщини.
«Всі ці об’єднання та спілки потрібні для того,
щоб виробники тої чи іншої продукції могли разом вирішувати спільні проблеми –
як то спільне придбання зі знижкою техніки, обладнання, посадкового матеріалу
чи хімзасобів. Крім того, офіційно зареєстроване професійне об’єднання стає тою
юридичною особою, яка може представляти інтереси цілої групи виробників перед
гуртовими покупцями, надавачами грантової допомоги, фондами підтримки та перед
іншими громадськими організаціями, допомагатиме формувати партії і виходити з
ними на експорт. А найголовніше - спілки та асоціації можуть звертатися до
Уряду із ініціативами та пропозиціями щодо покращення роботи певної галузі», -
пояснює Олександр Паливода.
Розвиваються на Херсонщині кооперативи – ще одна
форма об'єднання окремих сільгоспвиробників, що дає змогу укладати довготривалі
угоди з переробними підприємствами та мати стабільний збут продукції.
Крім того, на думку Паливоди, фермери мають
активніше працювати через профспілки за прикладом Франції, де, завдяки
розвиненій мережі профспілок, існує велика кількість пільг та програм
фінансової підтримки агровиробництва, а профспілки мають суттєвий вплив на
аграрну політику країни.
«Наш департамент постійно працює в напрямку
підтримки створення на Херсонщині всіх цих видів об’єднань. Коли дрібні
сільгоспвиробники будуть триматись разом, вони вже не будуть боятись утиску
агрохолдингів. Гадаю, що незабаром в Україні запрацює власна економічна модель,
яка заключатиметься у симбіозі між великими переробними підприємствами та
малими господарствами, де і агрохолдінги, і малий та середній фермерський
бізнес відіграватимуть свої важливі ролі в економіці країни», - резюмуєПаливода.