Минулого року в Україні був прийнятий закон «Про впровадження системи безпечності якості продукції», відповідно до якого, всім аграрним підприємствам, середнім і малим необхідно здійснити впровадження зазначеної системи і сертифікувати свою продукцію до 20-го вересня 2019 року. Херсонщина – край аграріїв, люди в більшості своїй виживають за рахунок власно вирощеної сільгосппродукції.Журналісти видання "Херсонщина за день" поцікавилися у заступника директора Департаменту агропромислового розвитку - начальника управління Херсонської обласної державної адміністрації Маргарити Михайлівни Степанової, чи обов’язково аграрії мають змінити власні підходи у вирощенні та збуту продукції, чи виживе в подальшому такий ринок, як, наприклад, «Нежданна» в Великих Копанях.
- На сьогодні в Херсонській області змінилася географія збуту продукції. По-перше, Крим закритий, до Росії так само. Наразі йде освоєннявиробництванових товарів, товарних ринків, а також видів послуг та каналів збуту продукції. Безумовно, аграрії орієнтуються на ринок Європи, але ж Європа теж виставляє свої стандарти щодо якості продукції. І, відповідно до цього, минулого року в Україні був прийнятий закон «Про впровадження системи безпечності якості продукції», відповідно до якого, всім аграрним підприємствам, середнім і малим необхідно здійснити впровадження зазначеної системи і сертифікувати свою продукцію до 20-го вересня 2019 року. Остаточний перехід повинен відбутися 2019 року. Що це означає? Це складання відповідної документації, вимоги до виробництва, де виробляється зазначена продукція, до якості цієї продукції: як вона поставляється, яким чином приймається, яке проходить дослідження тощо. І, якщо проаналізувати весь цей ланцюг, то система впровадження безпечності продукції і визначення небезпечних, критичних точок в ланцюгу виробництва, визначається від 6 місяців до півтора року. За цей перехідний період підприємство повинно налаштуватись на те, що продукція, зазначена підприємством, буде використовуватися як на внутрішньому ринку, так і на зовнішньому. Через два роки поспіль наші супермаркети почнуть вимагати у виробників сертифікати і впровадження зазначеної продукції.
Чи готуються аграрії до нововведення? Як держава сприяє такому переходу?
- Зараз ми пішли по шляху допомоги нашим аграріям. По-перше, будемо проводити з кожним консультації, круглі столи, семінари, невеличкі наради з цього питання. На останній нараді ми проводили круглий стіл з хлібопекарями, запрошували представників Антимонопольного комітету. Основні тези зустрічей - Європа вимагає впровадження цієї системи, а отримання сертифікату – це допоміжний, додатковий захід. І для того, щоб допомогти нашим аграріям, крім проведення такої консультаційної, інформаційної, організаційної роботи, ми разом з депутатським корпусом обласної ради розробляємо відповідний механізм для входження до цієї сертифікації. Працюємо разом з комітетом з аграрних питань, з Рищуком Євгенієм Миколайовичем, стосовно того, щоб запровадити такий порядок зазначеної системи безпечності і якості продукції на підприємствах харчової промисловості, за принципами «НАССР» . Ми розробили вже цей порядок, направили в Департамент юстиції, Міністерство юстиції України для того, щоб все ж таки його опрацювати і вийти вже на рівень прийняття його на сесії обласної ради.
Можна детальніше для читачів про нововведення, принцип «НАССР»?
- НАССР - це інструмент управління, що забезпечує більш структурований підхід до контролю ідентифікованих небезпечних чинників, у порівнянні з традиційними методами, такими як інспектування або контроль якості. Використання системи «НАССР» дозволяє перейти від випробування кінцевого продукту до розробки превентивних методів забезпечення безпеки харчової продукції. Також в системі визначаються критичні точки, де може бути пошкоджена продукція, на всьому ланцюгу виробництва продукції. Від, безпосередньо, виробництва рослинницької продукції до виробництва з неї конкретного продукту. Саме над цим ми зараз і працюємо.
А яка продукція сільгоспвиробника сьогодні найчастіше потрапляє до Європи?
- Якщо брати відповідну статистику, то ми реалізовували в минулому році томати, огірки, капусту, цибулю, дині, кавуни, деякі плоди, такі як абрикоси, вишня, персик. Географія країн різна, якщо брати по сегментам реалізації, то сьогодні ми реалізовуємо на експорт в більшій частині країнам Азії, Африки, Іраку, Індії, Китаю. Окрім цього, маємо десь 30% від нашого експорту в США. Досить невелика кількість продукції все ще надходить до Росії. Але в основному – це експорт в Європу.
Я так розумію, що з експортом працює значний, міцний фермер?
- Розумієте, зараз мова іде про те, що кожен, хто виробляє продукцію переробки рослинницької або тваринницької продукції, має змогу її реалізувати або в супермаркетах, або на ринку, або на експорт. Всі ці ланцюги потребують запису, відповідно до цього порядку впровадження цієї системи. Скажемо так, один одноосібник може продати свою продукцію десь на базарі, але що стосується роздрібної торгівлі, то супермаркет вимагає оптової закупівлі продукції. Є ще один нюанс: кожна система супермаркетів має мережу закупівлі. Наприклад, «МЕТРО» закупляє продукцію в Києві, «Фоззі-груп», «Сільпо» закупляє в Одесі. Тобто мова йде про розподільчі центри, які закуповують цю продукцію, відповідно до категорії і відповідно до часового періоду. Деякі наші фермери працюють з «АТБ». Супермаркет закуповує продукцію в Цюрупинську, у нас там є розподільчий центр. Або компанія своїм транспортом закуповує, або фермер сам завозить до розподільчого центру свою продукцію, відповідно до укладених угод.
Що ж стосується ринку в Голопристанському районі, як дрібний сільгоспвиробник буде збувати продукцію? Чи не зможе цього зробити?
- Ринок був побудований для того, щоб налагодити співпрацю покупця і продавця, щоб виробник, безпосередньо міг реалізовувати зазначену продукцію. Тут є ще один варіант співпраці –кооперативи. Що стосується збуту - небагато продукції зможуть продавати. А от для великої кількості продукції, оптових партій будуть вимагатися все ж таки впровадження зазначеної системи.
Скільки грошей потрібно готувати сільгоспвиробникам, щоб отримати такі сертифікати?
- Не можу сказати, наскільки це дорого. Але ж стосовно впровадження цієї процедури сертифікації, можу сказати одне: залежить від кількості працюючих в даному господарстві і від потужності даного підприємства. Загалом впровадження цієї програми може коштувати від 40 тис. грн. до 250 тис. грн.. Знову ж таки, дивлячись у кого які потужності і відповідно до кількості працюючих на даному підприємстві.
Дякуємо за інформацію. Думаю, ми ще будемо спілкуватися щодо даної тематики.
- Дякую, до зустрічі на круглих столах з сільгоспвиробниками…
Довідково: Система аналізу небезпечних чинників і критичних точок контролю (у латинській абревіатурі — HACCP «Hazard Analysis and Critical Control Points» є науково-обгрунтованою системою, що дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації і контролю небезпечних чинників. Система НАССР є єдиною системою забезпечення безпеки харчової продукції, яка довела свою ефективність і прийнята міжнародними організаціями.
Концепція НАССР була розроблена в 60-х роках спільними зусиллями компанії Пілсбурі, Лабораторії збройних сил США і Національного управління з аеронавтики і космонавтики (NАSA) під час роботи над Американською Космічною Програмою. Підсумком стала розробка концепції НАССР, представлена компанією Пілсбурі у 1971 році на Першій Американській Національній Конференції з питань безпеки харчових продуктів.
Всесвітня організація охорони здоров'я і Міжнародна комісія з мікробіологічних показників безпеки харчових продуктів схвалили використання системи НАССР.
Переваги НАССР - система, що може застосовуватися до великого спектру простих і складних операцій. Вона використовується для забезпечення безпеки харчових продуктів протягом усього ланцюжка виробництва і реалізації харчового продукту. Для впровадження системи НАССР виробники повинні досліджувати не тільки їх власний продукт і методи виробництва, але також їм варто застосувати цю систему до постачальників сировини і допоміжних матеріалів, системи дистрибуції і роздрібної торгівлі.