Комісія з журналістської етики відреагувала на резонансні фотографії, опубліковані 7 і 8 квітня 2026 року воєнними фотографами Костянтином і Владою Ліберовими у Херсоні, та пояснила свою позицію щодо етичності їх публікації.
Про це йдеться на сайті комісії.
У заяві йдеться, що комісія не давала швидких оцінок, щоб вивчити відкриту інформацію і позиції всіх сторін після появи фото.
Йдеться про знімок жінки, яка втратила сина внаслідок російської атаки. Вона тривалий час перебувала у квартирі поруч із тілом, чекаючи на спеціальні служби. За словами свідків, жінка не давала дозволу на зйомку. На фото вона у стані сильного шоку. Поруч із нею також була працівниця комунального підприємства «Парки Херсона» Ольга Чернишова, яка теж не погоджувалася на публікацію і згодом розповіла про ситуацію.
Фотографи у коментарях медіа заперечили порушення приватності. Вони заявили, що не чули заборони на зйомку і вважають, що закон дозволяє фіксувати суспільно важливі події.
Комісія наголосила: навіть попри важливість висвітлення російських атак і документування воєнних злочинів, журналісти мають дотримуватися етики, поважати гідність людей і їхнє право на приватність.
У своїх рекомендаціях Комісія вже зазначала, що крупні плани людей у стані шоку можуть бути надмірними. Навіть якщо людина формально дає згоду, у такому стані вона може не до кінця усвідомлювати свої дії, а подібні фото часто лише викликають емоційну реакцію аудиторії.
Також підкреслюється, що зображення людини є частиною її особистості, і вона має право контролювати його використання, зокрема відмовлятися від публікації. Під час рішення про публікацію потрібно зважувати свободу слова і право на приватність.
Особливо обережними варто бути, коли йдеться про звичайних людей, які не є публічними і перебувають у важкому психологічному стані. У таких випадках право на приватність може бути важливішим за інтерес аудиторії, особливо якщо фото не додає нової інформації, а лише підсилює драму.
Комісія також наголосила, що інформування про воєнні злочини і їх документування — це різні речі. Документування відбувається за спеціальними процедурами і не завжди означає публікацію фото.
Окремо зазначено, що міжнародні нагороди чи визнання воєнних фотографій не є автоматичним виправданням для публікації будь-яких шокових зображень. Важливими є спосіб зйомки, дистанція, згода людини і повага до її гідності.
Комісія звернула увагу і на те, що в сучасних умовах фото швидко поширюються і можуть довго залишатися в інтернеті, їх можуть змінювати або використовувати без контексту, що посилює шкоду для людей на зображеннях.
За даними досліджень, більшість фотожурналістів вважають важливим отримувати чітку згоду на зйомку і часто відмовляються фотографувати людей у стані сильного стресу. Баланс між правдою і повагою до людини називають одним із найскладніших викликів.
У підсумку Комісія підкреслила, що під час висвітлення війни журналісти мають керуватися «етикою турботи» — уважно ставитися до людей, які пережили травму, і обережно використовувати їхні зображення.
Також зазначено: посилання на суспільний інтерес не завжди виправдовує публікацію. У кожному випадку потрібно оцінювати, чи дає фото нову важливу інформацію, чи лише посилює емоційний ефект.
Комісія закликала журналістів і редакції зважено підходити до зйомки і публікації фото людей у стані сильного потрясіння, особливо якщо це приватні особи, та одночасно говорити правду про війну і поважати гідність постраждалих.
Що передувало?
Під час перебування у Херсоні Ліберови, попри заборону, зробили фото матері одного із загиблих та херсонки Ольги Чернишової. Потім ці знімки опублікували у своєму інстаграмі та на фотостоці.
Щодо цього “Вгору” звернулося до фотографів, проте на повідомлення не отримали відповіді. Пізніше в тредс фотографка написала, що ні вона, ні Констянтин не бачили повідомлення від редакції.
Влада Ліберова дала коментар “Детектору медіа”, у якому стверджувала, що “від матері загиблого не було жодної заборони на зйомку, як і “від поліції чи від будь-якої особи на місці, яка мала б право цю заборону озвучити”.
-
Також херсонців обурили знімки Ліберових херсонського вокзалу, які вони опублікували у власному інстаграмі та на фотостоку. Вокзал розташований у червоній зоні міста та є об’єктом критичної інфраструктури. Місцевим жителям, як і журналістам знімати такі об’єкти заборонено.
-
Офіцер Сил оборони Херсона Руслан Михайлевський у коментарі "Детектору медіа" сказав, що Ліберови працювали у “червоній зоні” без обов’язкового супроводу пресофіцера й не отримували дозволу на зйомку об’єктів критичної інфраструктури. Нині понад половина Херсона перебуває у червоній зоні.
-
Старший інспектор пресслужби управління патрульної поліції Херсонської області Костянтин Кельбас повідомив у коментарі «Вгору», що особисто не супроводжував фотографів. Водночас інспектор не виключив, що може не володіти інформацією про можливу участь інших працівників управління.
-
Фотографи Костянтин і Влада Ліберови перебували в Херсоні на початку квітня у супроводі патрульної поліції, однак без старшого інспектора пресслужби. Про це повідомило Управління патрульної поліції Херсонської області у відповіді на запит “Детектора медіа”.
Джерело – Вгору
