Після суспільного резонансу, який викликала ситуація після обстрілу Шуменського мікрорайону Херсона з публікацією фото розгубленої жінки, що втратила сина, та яка, за словами свідків, просила її не фотографувати, майже всі сторони висловили свою позицію.
Нагадаємо, «Гривна» писала про трагічний, з великою кількістю жертв обстріл Шуменського мікрорайону Херсона 7 квітня.
Тоді у соцмережах майже в режимі онлайн з’явилося відео, як евакуюють тіла загиблих із вулиць. Відомі фотографи – подружжя Ліберових – виклали в соцмережі фоторепортаж із Херсона, де також оприлюднили фото жінки, яка щойно втратила сина й, за словами свідків, просила її не знімати… Багато чутливого контенту оприлюднив відомий херсонський волонтер Андрій Пєтухов (Боксер)…
Що кажуть учасники подій
Документалістка Влада Ліберова у коментарі «Детектору медіа» зазначила, що від матері загиблого не було жодної заборони на зйомку, як і «від поліції чи від будь-якої особи на місці, яка мала б право цю заборону озвучити». Натомість, за словами фотографки, у квартирі знаходилася волонтерка, яка поводилася агресивно і, на думку Влади Ліберової, цим лише погіршувала емоційний стан матері. Вона наголосила на тому, що ні вона, ні Костянтин не знімають, коли чують пряму заборону, і це їхня принципова позиція.
А трохи пізніше з’ясувалося, що серію фото з Херсона, зроблені у квітні, подружжя Ліберових виклало на стокову платформу gettyimages, де кожне фото коштує 375$. Є там й фото вокзалу, панорам міста, людних локацій – тобто об’єктів, на зйомку яких є заборона та обмеження. Є там й фото жінки, що втратила сина…
Але підпис під фото такий:
«Дружина літнього чоловіка з горем спостерігає, як волонтери виносять тіло її чоловіка, який загинув від осколків артилерії в їхній квартирі на п’ятому поверсі в густонаселеному житловому районі міста, 7 квітня 2026 року в Херсонській області. Бої між українськими та російськими військами загострилися навколо портового міста Херсон на лінії фронту останніми днями, повідомляється про атаки російських безпілотників, спрямовані проти цивільного населення. (Фото Костянтина Ліберова/Libkos/Getty Images)».
Волонтер Андрій Пєтухов записав відео з відповіддю на питання до нього з приводу евакуації. Якщо коротко, то посил такий:
«Моя вакансія вільна. Ви можете мене замінити, показати, як евакуювати загиблих з червоної зони».
Він додав, що ті люди, хто його засуджує, самі піаряться, а він нікого не хотів образити, він працює для херсонців, сам постійно знаходиться в Херсоні і не одноразово ризикував життям:
«Чотири роки я в такому режимі, а якісь люди будуть мене вчити. Якщо ви чогось хочете, то беріть та робіть».
Насправді ця емоційна відповідь – яскравий приклад зміщення акцентів. Більшість коментарів, на які намагався відповісти волонтер, стосувалися не осуду його внеску у порятунок людей, а були про той чутливий контент, який викладає Андрій у соцмережах та який травмує близьких та родичів загиблих, інших глядачів. Але виходить, що волонтер сприйняв їх як намагання образити саме його і применшити цінність його роботи.
До речі, у своєму пості Андрій Пєтухов подякував подружжю Ліберових, завдяки аудиторії яких, вдається збирати кошти на евакуацію та ремонт пошкодженого транспорту.
Що каже закон
Видання «Детектор Медіа» наводить відповідь медіаюристки Людмили Панкратової про те, чи може заборонити знімати людина, яка перебуває поруч, або ж це право має лише родич:
«У цій ситуації немає значення, хто робить таку заборону, саме через вразливий стан жінки. Сама ж жінка має повне право заборонити знімати себе і свою близьку людину, яка загинула».
Вона також звернула увагу на рекомендації Комісії з журналістської етики. У них наголошується:
«Не слід зловживати натуралістичними зображеннями або жахливими подробицями, які можуть травмувати як рідних, близьких і знайомих жертви або постраждалої людини, так і пересічного читача, глядача або слухача. Оприлюднення подібних матеріалів можливе лише тоді, коли без них картина у публікації буде неповною. Важливо не допускати, аби публікація сцен жорстокості, зображень згорьованих близьких та інших подібних матеріалів стала рутинною практикою для медіа чи прихованим способом привернення уваги аудиторії».
Комісія також зауважує: якщо людина, яка постраждала від злочинних дій Росії, відмовляється від публікації своїх слів, фото чи відеоматеріалів або ж просить видалити вже опубліковані, її запит потрібно виконати. Це не стосується фактів і спостережень журналіста, який побував на місці події.
Також юристка зазначила, що питання щодо заборони зйомок приватних осіб чітко визначене чинним законодавством України. Згідно зі статтею 307 Цивільного кодексу України, людину можна знімати лише за її згодою. Така згода припускається, якщо зйомки проводять відкрито на вулиці, зборах, конференціях, мітингах та інших публічних заходах. Натомість приватні помешкання не можуть сприйматися як «публічний простір», зазначила Панкратова.
Вона наголосила, що заборону на зйомку потрібно враховувати:
«Пряма заборона на зйомку — червона лінія, яку фотограф не може переступити. Виняток — переважаючий суспільний інтерес. І цей інтерес має бути наочно продемонстрований журналістом або фотографом».
Водночас Людмила Панкратова звернула увагу на важливість правил проведення фото- і відеозйомок людей у чутливій ситуації, як-от загибель близьких, стан шоку, втрати і горювання.
«Ігнорування цих правил несе більше шкоди, аніж «правди, яку всі мають знати». Співчуття, людяність і розуміння стану людини, яка переживає втрату, — важлива якість фотографа. Не можна керуватись виключно тим, що ця світлина є цікавою, шокуючою, збере більше лайків, викличе обурення і так далі», — пояснила медіаюристка.
Як відреагувала місцева влада
Херсонська міська військова адміністрація через декілька днів після спалаху дискусії у соцмережах оприлюднила звернення, де нагадала про обмеження для зйомок та етичні моменти розповсюдження чутливого контенту:
«Нагадуємо, що на території нашої громади заборонено фото- та відеофіксацію, а також використання відеореєстраторів на транспорті всіма особами, які не задіяні у заходах правового режиму воєнного стану в області.
Обмеження діють на:
- дорогах загального користування;
- об’єктах інфраструктури та у місцях загального призначення;
- блокпостах та укріпленнях;
- у місцях розташування, переміщення чи зосередження військових частин Сил оборони;
- місцях монтажу антидронових сіток тощо.
Публікація таких фото та відео у соцмережах допомагає ворогу ідентифікувати локації та координувати російські “прильоти”.
Також важливо пам’ятати, що законодавство України щодо фото- та відеозйомки базується на захисті приватності, а в умовах воєнного стану — додатково на інтересах національної безпеки. Етична поведінка передбачає повагу до прав інших людей, навіть якщо зйомка юридично дозволена.
Основні правила:
- фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, мітингах та інших публічних заходах;
- не допускається зйомка без дозволу в місцях приватного користування, а також у приватних громадських місцях, якщо є попередження про заборону;
- зйомка неповнолітніх вимагає згоди батьків;
- не знімайте людей у вразливих станах, навіть у публічних місцях;
- якщо ви знімаєте правопорушення, намагайтеся зафіксувати суть без провокативної поведінки, що може погіршити ситуацію.
- уникайте публікації відео, де людина виглядає принизливо, або якщо це загрожує її життю, особливо в умовах воєнного стану».
Джерело – Гривна
