І досі в Силах оборони є вчителі, справжні люди, громадяни, що стали прикладом для своїх учнів. Дехто загинув і вшанований у школах разом з випускниками.
Які важкі випробовування для українців і як усе це несправедливо.
***
Головне, про що думають сьогодні херсонці: прилетить-не прилетить?
І ось усе це в руках кровожерливих, фанатично віруючих у свого бункерного царя, окупантів.
У зечок, яких мов скажених сучок, нацькували вбивати мирних людей у чужій країні. Які, перевдягнувшись у цивільне, пересуваються окупованими Олешками, шукаючи місця, звідки відправляти смертоносні дрони на Правий берег.
Отой непотріб, що не зміг стати людьми в своїй країні, упивається тут своєю, необмеженою ніякою мораллю владою, щоб вбивати, заробляючи великі дерев’яні фублі.
Думаєш: Боже, якщо ти є, чого мовчиш, чого не посилаєш на ворогів усі прокляття світу?
Чого забираєш до себе, у своє вічне воїнство, найкращих? Тих, які потрібні тут, нам? З чим ми залишимося потім?
Боже, якщо ти є, покажи свою волю та силу! Покарай ворогів наших! Пошли на Вкраїну справедливий вічний мир!
Де б ви не були, бережіть себе!
І, як і чим можете, допомагайте нашим героям!
***
В Україну повернули тіла 1000 загиблих, які, за твердженням російської сторони, належать українським військовослужбовцям.
***
На сьогодні статус ВПО лише на Херсонщині мають понад 48 тисяч мешканців, ще понад 314 тисяч наших людей знайшли прихисток в інших регіонах країни.
***
Коли ми ще всі жили вдома (на нашому рідному Острові), у мене був цілий ритуал Чистого четверга.
Я не знаю, чи вірно це було, чи ні…
Але чомусь завжди придержувалася цього.
З самого початку Великоднього тижня починала наводити лад у нашій квартирі, кожного дня щось та десь… а у четверг завжди був останній акорд…
Потім купалася, приводила себе у порядок.
І вже у чистенькій кухонці починалося таке приємне дійство… красилися яйця.
Що було у минулому році, зовсім не пам’ятаю… бо мені було не до свят…
Але сьогодні я зробила все так, як хотіла…
Джерело – Гривна
