Влада Кремля вибудувала “систему” для стеження за українцями в соціальних мережах на окупованих територіях. Аби виявляти та придушувати будь-які прояви проукраїнської позиції, що часто завершується адміністративними або кримінальними переслідуваннями.
Про це в ефірі “Вгору” повідомила керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
У структурі МВС РФ діє “Центр з протидії екстремізму”, ключовою функцією якого є моніторинг соціальних мереж. Цілий штат за державні кошти відстежує публікації, вподобайки та коментарі користувачів, шукаючи прояви нелояльності до окупаційної влади.
Окрім офіційних структур, Росія активно залучає місцевих колаборантів. Яскравий приклад, Олександр Таліпов – проросійський активіст із Криму, який створив інтернет-спільноту “Кримський Смерш”. Її учасники відстежують соцмережі, фіксують проукраїнські висловлювання та повідомлення про злочини російських окупантів, після чого пишуть “доноси” до ФСБ РФ та інших силових структур. Така практика є в Криму та на окупованих територіях Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей.
Правозахисниця додала, що це цілеспрямована державна політика Кремля. Спочатку йде захоплення українських медіаресурсів, де потім транслюють свою пропаганду. Згодом починається переслідування журналістів, активістів і свідків воєнних злочинів РФ.
“На окупованих територіях РФ намагатися максимально знищити нелояльне до Кремля населення. Максимально залякати людей або просто фізично позбавитись їх, посадити, вбити або вивезти на території Російської Федерації, тобто депортувати”, – розповіла Скрипник.
- Ще у 2014 році Крим став “першою платформою”, на якій Росія почала системно переслідувати цивільне населення. Обшуки, катування, фабрикація справ у 2022-му масштабували на окупованих територіях Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей. З 2014 року правозахисники фіксують цілеспрямовану політику РФ – придушення будь-якого спротиву. Російські окупанти перед захопленням півострова та чотирьох областей України створювали “чорні списки”. Потім до формування цих “списків” долучалися місцеві колаборанти. До них потрапляли українські журналісти, правозахисники, активісти, учасники АТО та їхні рідні, додала Ольга.
Джерело – Вгору