Жителя Херсонщини, кримськотатарського політв’язня Рустема Віраті поховали після його смерті в російській колонії міста Дімітровград, Ульяновської області.
Про це Суспільному Крим розповіли в Кримськотатарському Ресурсному Центрі (КРЦ).
Віраті поховали 13 березня 2025 року в селищі Рикове Генічеського району на Херсонщині.
Коли старший син поїхав забирати тіло батька, у колонії намагалася поховати його в безіменній могилі.
"Він ледь встиг приїхати. Навіть після того, як він повідомив телефоном, що приїде, аби забрати тіло батька і поховати його за мусульманськими традиціями, вони (росіяни – ред.) не хотіли віддати тіло. Коли він приїхав, вони сказали, що планують поховати його в загальній могилі", – розповіли у КРЦ.
Що відомо про справу Рустема Віраті?
Він народився 28 грудня 1964 року в кримськотатарській родині. Через радянську депортацію родина Віраті не мала можливості повернутися до Криму й проживала в селі Рикове Генічеського району Херсонської області.
Після повномасштабного вторгнення РФ Рустем Віраті залишився в окупованому регіоні, займаючись родинними справами, працював водієм та доглядав за господарством.
"Він не мав проблем зі здоров’ям і вів активний спосіб життя", – зазначають правозахисники.
16 березня 2023 року російські силовики прийшли з обшуком до його будинку. Рустема затримали, після чого сильно побили й залишили на дорозі. Наступного дня, 17 березня, його повторно затримали. Впродовж чотирьох місяців родина не знала, де він перебуває. Окрім того, не дозволяли передати продукти чи медикаменти.
Згодом з’ясувалося, що весь цей час Віраті утримували в СІЗО №2 у Чонгарі. Під час чергового обшуку в його будинку силовики вилучили значок та грамоту за нібито участь у блокаді Криму. Це стало формальним приводом для порушення кримінальної справи.
Судовий процес був закритим. Родині заборонили бути присутньою, а "захист" забезпечував державний адвокат. У підсумку окупаційний суд у Генічеську засудив Рустема Віраті до восьми років колонії суворого режиму.
Після вироку Віраті етапували до колонії в Уфі, а потім у Дімітровград. Під час перебування в СІЗО і колонії його здоров’я різко погіршилося. Через побиття у нього відмовили нирки, піднявся рівень цукру в крові, з’явилися набряки кінцівок, а в легенях накопичувалася рідина.
Він не міг ходити, потерпав від сильного болю та практично не отримував медичної допомоги.
Останній раз Рустем подзвонив 7 лютого 2025 року. Він сказав, що дуже зле себе почуває та довго не протримається. 10 лютого стало відомо, що він помер у колонії Дімітровграда. Точну дату смерті окупаційна влада не назвала.
- За даними правозахисників, найбільше місцевих жителів представники РФ викрали на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей, й перемістили їх до захопленого Криму. Там їх утримують без зв’язку із зовнішнім світом у слідчих ізоляторах.
- За даними Херсонської обласної прокуратури, російські військові незаконно утримують 895 цивільних жителів, захоплених у Херсонській області. Найпоширенішими мотивами незаконного затримання були проукраїнська позиція та підтримка ЗСУ.
- У Херсонській області документатори та документаторки МІПЛ ідентифікували щонайменше 526 викрадених цивільних. З них 204 в Херсоні.
- Російські силовики заробляють на викрадених жителях Херсонської та Запорізької областей. Вони вимагають з їхніх рідних викуп у десятки тисяч доларів. Проте навіть після сплати люди не повертаються додому.
Джерело – Вгору
