З минулого вересня по травень нинішнього року в Україні випало трохи більше 70% від звичайної норми опадів для цього періоду. В Українському гідрометеорологічному центрі такий стан називають критичним.
Начальник Головного центру аналізу, прогнозування гідрометеоумов і гідрометзабезпечення Гідрометцентру Анатолій Прокопенко уточнює в розмові з "Главкомом": за вказаний період випало 153 мм вологи, при нормі 211 мм.
Для розуміння: 1 мм опадів – це літр води на 1 квадратний метр. Територія України – 604 тис км2 або 604 млрд м2. Тобто недостача 58 мм опадів у масштабах країни означає, що за вісім місяців ми недорахувалися 35 трильйонів літрів води. А це, для розуміння, майже десять Київських водосховищ.
Обвідний канал біля Київської ГЕС. Тепер не лише будь-який птах долетить до середини Дніпра, тепер будь-хто може туди… дійти в гумових чоботах. Весна 2020 року.
Дощі вже не врятують
Аграрії теж б'ють на сполох ще з зими – під загрозою майбутній урожай. У наших краях волога в ґрунті накопичується в основному в осінній, зимовий і весняний періоди, а вже в кінці травня зазвичай в останні роки починається посушлива погода. Але рідкісні дощі восени і відсутність метеорологічної зими, зі снігом і морозами (а це було вперше за 120 років метеоспостережень), зробили свою справу: вологи в метровому шарі до початку травня практично не було. Лише після останніх дощів в окремих регіонах з’явилась надія на порятунок частини врожаю.
Майже 95% валового збору пшениці та ячменю припадає на озимі. Але, як розповідає "Главкому" голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков, в основних "хлiбоносних" областях країни: Херсонській, Одеській, Миколаївській, ситуація з озимими цього року складається просто катастрофічна. Так, навіть у Бессарабії, регіоні не дуже посушливому, на даний час залишилося 10% пшениці, 20% посівів ріпаку, ячменю ж немає зовсім – усе "згоріло".
Саме у цьому регіоні і з цього приводу сталася днями трагедія. Фермер із села Шевченкове Кілійського району на півдні Одещини Василь Сердюченко наклав на себе руки. Чоловік залишив посмертну записку. Він мав 150 гектарів орендованої в односельчан землі. Через страшну засуху посіви загинули повністю. 900 тисяч гривень – скільки аграрій мав виплатити людям...
Той факт, що з початку травня в Україні пішли дощі, становище не завжди виправляє: подекуди сильні грози та град просто знищують посіви, які вижили після аномальної зими.
"Опади мають локальний характер, вони короткочасні. При цьому в основному дощі на заході та півночі України – Закарпаття, Волинь, Житомир, Київ. На півдні їх дуже мало. Наприклад, якщо в столиці випадає 10-15 мм опадів, то на Херсонщині - 0-0,4 мм. До цього, на жаль, я поки нічого доброго не бачу", – розповідає Анатолій Прокопенко.
Вода за графіком
Відсутність снігу і мала кількість дощів, які спостерігаються вже не перший рік, призвели до того, що в Україні стали масово міліти ріки, озера і водосховища. Вони вкрай важливі з точки зору зрошення полів. Не дивлячись на те, що в 90-х безліч зрошувальних систем просто розтягли на металобрухт, зараз їх відновлюють: як каже Геннадій Новіков, займатися аграрним бізнесом у південних областях без поливу – заняття сумнівне.
Екс-голова Державного агентства водних ресурсів України Ірина Овчаренко додає: загальний забір води в нашій країні в 2019 роцi склав близько 11 млрд кубометрів, із них на питні потреби пішло 10%, решту майже навпіл поділили між собою сільське господарство і промисловість.
Близько 70% потреб країни водою забезпечує басейн Дніпра, однак до початку травня він отримав усього половину кліматичної норми опадів, тому тепер проблеми з водопостачанням сільськогосподарських і промислових підприємств – цілком реальна перспектива.
Більш того, не виключається, що десь воду влітку доведеться подавати за графіком, як наприклад, це вже п'ять років відбувається в населених пунктах маловодних басейнів річок Південний Буг – Миколаїв, Первомайськ, Вознесенськ, і Рось – Корсунь, Богуслав.
Треба відзначити, що складна ситуація спостерігається зараз на Десні, головній притоці Дніпра. Рівень води в районі Чернігова впав на п'ять метрів нижче норми, така ситуація відбувається вперше за 140 років спостережень. Як повідомляє в своєму Facebook голова Чернігівської облдержадміністрації Андрій Прокопенко, зараз в області опустили всі 1715 затворів на спорудах, що регулюють рух води. Це потрібно, щоб зберегти воду в каналах для питного водопостачання та аграрних цілей.
Тут ще треба відзначити, що водність, поверхневий стік українських водойм, за останні три роки зменшився на 20%, якщо порівнювати з середніми багаторічними спостереженнями. І винна тут не тільки природа і глобальне потепління.
Штучна провокація
"На кількість і якість водних ресурсів, зрозуміло, впливає господарська діяльність. Навіть така безневинна, як нам здається, річ, як викопати ставок, призводить до підтягування певного обсягу води в штучно створений об'єкт, тим самим зменшуючи її кількість в річці або іншій водоймі. Безліч малих річок в Україні зникли саме з цієї причини. І це я навела приклад тільки одного виду діяльності. Штучні чинники провокують зміну природних", – пояснює Ірина Овчаренко.
Саме господарська діяльність, за великим рахунком, призводить зараз до знищення такої перлини України, як Шацькi озера. Зокрема, поступово зникає Світязь. Проблема в тому, що в декількох десятках кілометрiв, на території Білорусі, вже давно ведеться розробка крейдового родовища "Хотиславське". Глибина шахт дійшла до рівня підземних вод, і тепер Шацькі озера поступово, за системою сполучених посудин, перетікають в нові "резервуари".
Схожа ситуація склалася в Красилівському районі Хмельницької області. Там пробурили артезіанські свердловини, які забезпечують водою Хмельницький. І тепер села району страждають від відсутності води: висохли криниці, джерела і невеликі річки.
Бездумне вирубування лісів плюс відсутність достатньої кількості вологи призводить до ерозії ґрунтів, і, в результаті – до такого досі рідкісного для північних регіонів України явища, як пилові бурі. Але якщо раніше вони були в південних областях, то тепер фіксуються на Поліссі. А 16 квітня пилова буря справила незабутнє враження на жителів Києва.
Аграрії вже прогнозують цього року зменшення врожаю на 25-30% в порівнянні в минулорічними показниками. Останній офіційний прогноз на цю тему уряд дав два місяці тому. З огляду на те, що експорт зернових обмежений не був, а скільки в новому сезоні буде зібрано збіжжя, абсолютно невідомо, на кону тепер стоїть продовольча безпека держави.
Багато городян, резонно припускаючи, що в селі, в разі чого, вижити буде простіше (город, підсобне господарство), можуть зіткнутися з неприємним сюрпризом. З яким, власне, вже знайомі селяни і дачники: колодязі у багатьох селах спорожніли. Причому це сталося повсюдно – від західних регіонів до Харківщини. Води немає на 10-метровій глибині.
Головна причина, звичайно, відсутність опадів. Відповідно, відбулося зниження ґрунтових вод, які залягають на першому водонепроникному шарі земної кори і утворюються шляхом інфільтрації (просочування) атмосферних опадів, вод річок, озер і водосховищ. Але нинішні дощі в кращому випадку затримуються в метровому ґрунті і волога швидко випаровується. А в річках і озерах води теж мало.
"Навіть сильні дощі вже не допоможуть, на наповнення колодязів головним чином впливає снiг", – розповідає Анатолій Прокопенко.
Вихід зі становища, звичайно, є – викопати ще глибший колодязь або навіть пробурити артезіанську свердловину (це коштує близько 7 тис грн, на глибину 50 метрів). Але це призведе до подальшого порушення водного балансу, у випадку зі свердловиною особливо – адже зачіпаються ще більш глибокі водоносні шари.
Кримська драма
Ситуація з водою в усій країні складна, але найгірша ситуація в окупованому Криму. Проблеми з водопостачанням там виникли з моменту закриття Північнокримського каналу, але тоді вони торкнулися в основному сільського господарства півострова.
Сімферопольське водосховище. Піщані береги на фото колись були дном водойми (RFE/RL)
Зараз у Криму проблеми вже з питною водою. Два з трьох найбільших водосховищ, Сімферопольське і Партизанське, заповнені на третину, для забезпечення Сімферополя вже беруть підземні води (що, ще раз нагадаємо, руйнує екосистему).
У цілому запаси води в Криму неухильно скорочуються, опадів, здатних хоч якось поповнити резерви, немає. А розраховувати на те, що Київ відкриє Північнокримський канал, тепер взагалі не варто: якщо раніше були тільки політичні мотиви, то тепер додалися ще й вагомі економічні та климатичні – самим води не вистачає.
Взагалі, згідно з даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) в Центральній Європі, до якої географічно належить і Україна, одні з найвищих темпів зростання температури у світі за останні тридцять років. Середня температура зростала в 3,5 рази швидше, ніж у середньому по планеті.
Для порівняння, візьмемо деякі європейські країни. У Німеччині в квітні випало всього 5% від середньої місячної кількості опадів. Як повідомляє Reuters, найсильніша посуха за останні 500 років спостерігається і в Чеській Республіці. Помітне підвищення середньорічної температури при зменшенні кількості опадів зберігається з 2015 року. Як заявив міністр навколишнього середовища Чехії Річард Брабек, в середині квітня тільки 0,1% території країни мав нормальний рівень вологи в ґрунті. Від сильної посухи страждає 75,4% території цієї країни.
Загальна кількість тижневих опадів (мм) на 5 травня. Дані - Міністерство сільського господарства США (usda.gov)
"Безперечно, зміни клімату відбувалися завжди. Є природні цикли, приблизно 60 років, коли температура може змінюватися плюс-мінус на 0,5 градуса. Зараз ми живемо в одному з таких циклів, максимальне потепління якого прийшлося на 80-ті роки минулого століття, після чого мало відбутися похолодання. Але цього так і не сталося, потепління продовжилося далі", – говорить вчений-кліматолог, науковий співробітник Українського гідрометеорологічного інституту Світлана Краковська.
За її словами, ті процеси, які відбувалися упродовж тисячі років, зараз відбуваються за десятки років, упродовж життя однієї людини.
Джерело – Вгору
