Виставкова зала спілки художників 20 липня розчинила свої двері для колеги з Миколаєва - тут відкрилася персональна виставка Юрія Гуменного «Світ як диво».
Уважні і небайдуже херсонці, мабуть, згадають Юрія Степановича та його особливий творчий почерк - 2009-го його персональну виставку приймав художній музей. Через 10 років митець повернувся до Херсона - з новими роботами, з новими ідеями. Хоча не можна сказати, що всі роботи нові - вони написані від початку 2000-х років до 2016. Але всі дуже цікаві, особисті і справді дивовижні.
Творча біографія автора виявилася дуже незвичайною. Народився він на Західній Україні у 1947 році в звичайному селі за 20 км від Львова. Закінчив Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва, після закінчення їхав у Кишінів - а зупинився в Миколаєві, так тут і залишився. Маючи професійну художню освіту, він довгий час взагалі не писав. А напередодні пенсії немов прокинувся - у 2004 році зробив першу персональну виставку, у 2006-му став членом Національної спілки художників України. І з того часу без упину працює і дарує свою творчість українцям.
Юрію Степановичу, чому так пізно повернулися до професії художника?
Я 20 років займався ковальством, до 2004 року. Це були 90-ті роки, було тяжко, треба було заробляти на хліб - я тоді не займався ні живописом, ні графікою. Тільки коли зібрався на пенсію, почав працювати як художник.
У вас за короткий час відбулося стільки виставок!
Я кожен рік десь буваю - два, три, а то й п’ять разів. За 13 років я зробив 50 персональних виставок по Україні. Кожен рік роблю виставку в Миколаєві - я живу там, через рік або щороку виставляюся в Одесі. А загалом, де тільки я не був! Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль, Луцьк... Коли їду в Західну Україну, завантажую в автобус 300 робіт і відвожу - в Львів, в Івано-Франківськ і в Ужгород. А потім по черзі відкриваю виставки там і там і там. Потім збираю і їду далі - в Рівне, в Острозьку академію, в Луцьк, якщо щось залишається - ще й в Тернопіль. Одного року у мене було аж 8 виставок по Україні.
А яким вітром до Херсона знову занесло?
У Херсоні планувалася тематична виставка до Дня Незалежності - наприкінці серпня. А вийшло так, що хтось не приїхав, і мене голова херсонської спілки запросив зробити виставку на півтора місяця раніше. Тож я зібрав таку виставку, яка б говорила про мене. Тут є живопис і графіка, роботи дуже різні за тематикою: сакральне мистецтво, грецька міфологія, пейзаж, натюрморт, портрет, ню, містичні роботи - мене все цікавить. Може, це і добре, що я зробив саме таку виставку, може, для глядачів у Херсоні це буде більш цікаво.
Справді, таке розмаїття...
Мене цікавлять дуже різні теми. Я на все стараюся якось по-своєму подивитися. Наприклад, мені цікава Тайна вечеря, може, колись я привезу все, що наробив по цій темі - графіка, живопис - так, як я бачу цю тему. Вона до класицизму, до епохи Відродження зовсім немає ніякого відношення - то моє ставлення до Тайної вечері, теми зради. Я по своєму все це роблю, все це бачу. Частину робіт, присвячених цій темі, можна побачити в першому залі.
А якою мала бути виставка, яку ви запланували?
Десь з 2016 року я почав працювати над темою Майдану, і саме її хотів зібрати, оформити і привезти, хотів, щоб ці роботи першими побачили саме в Херсоні. Хоча і тут теж можна побачити кілька робіт, пов’язаних з Майданом - бики, люди... Бик - це символ зла. Десь це я відкрито показую, десь завуальовано... На Майдані я не був, бачив тільки по телевізору, і то не сильно дивився. Але в мене склалося своє бачення Майдану, своя інтерпретація. Найтяжче було зробити розстріл на Майдані - над цим працюю з січня, але так і не вийшов на прямий діалог з глядачем, це дуже складно. Але цю виставку привезу і покажу в Херсоні. Тепер я буду не через 10 років приїздити, а частіше - може, через рік: роботи є - треба їх показувати. У майстерні ще десь 100 робіт чекають свого часу...
P.S. Виставка Юрія Гуменного «Світ як диво» експонується у виставковій залі на площі Свободи до 4 серпня.
${gallery:147a51e6c04e76d5ec9aa9b2b07bfcf3}
Джерело – Вгору