11 листопада – останній день роботи кав’ярні, в якій працює бариста Олексій Мельниченко. Заклад консервують, чоловік переїздить до Івано-Франківська. Два з половиною роки кав’ярня працювала у небезпечній, наближеній до Дніпра зоні. У день звільнення Херсона кав’ярня не зачинялась.
Про небезпеку і постійну загрозу ударів російської артилерії та дронів у кав'ярні нагадують сліди обстрілів на фасаді та колекція осколків снарядів. 11 листопада 2025 року, у день звільнення Херсона, кав’ярня працює останній день.
"Я не хотів виїжджати з Херсона, бо знав, що потрібен цьому місцю. Продовжував тут працювати, бо саме це місце, кав’ярня, приміщення воно уособлює довоєнні часи. Я стараюсь тут підтримувати інтер’єр, якість напоїв та смаколиків на тому самому довоєнному рівні. Це дуже важливо для місцевих, які сюди приходили не просто випити кави, а відпочити від всього, що коїться навкруги", — говорить бариста Олексій Мельниченко.
За його словами, зараз кав'ярня вже не заробляє грошей, а йде у мінус. Кожного дня сюди заходить все менше людей.
"Якщо ми поспішали б, то могли виїхати раніше, 4 чи 5 числа. Тобто кав’ярня зачинилась би до 11. Це моє особисте прохання і прохання всіх моїх друзів, що ми повинні працювати й у цей визначний день. Я його вважаю другим Днем народження нашого міста. Тому можна сказати: "З Днем міста всіх!", — каже Олексій.
Олексій також займається творчістю — робить авторські листівки, настінний календар, мерчі. Його роботи – про наслідки російських обстрілів. Творчість, каже, не покине і після переїзду. Має список будівель, які зобразить у календарі на 2026 рік.
"Наш дуб, наприклад, там реально від граду стирчить. Я його фотографував сам, коли ось така мряка була, то ми з дівчиною ходили й фотографували. Ще Чорнобаївка, де розбомблений російський БТР. І курки чорнобаївські. Півень склював оцей танк", — говорить він.
Олексій розповів, в Івано-Франківську продовжить працювати у цій мережі кав’ярень. Але лишатись там не планує і хоче повернутись до рідного міста.
"Ми сто відсотків повернемось, бо ми народились тут, особисто я в Херсоні, а моя дівчина – на Херсонщині, повернемось, бо Херсон – наш рідний дім", — розповів бариста.
Чоловік додав, що наразі не може сказати, що бути у майбутньому з кав’ярнею в Херсоні. Ймовірно це місце залишиться, його відбудують, а може, знайдуть інше місце в іншому районі.
"З одного боку, стіни ті самі, але якось так сталось, що я — і є кав’ярня. Тобто де я приїду, там буде інша кав’ярня, інші стіни. У нас в Херсоні залишилось не так багато людей взагалі і за весь цей час з’явилось багато приятелів, багато знайомих, друзів, які будуть сто відсотків будуть приходити до мене. Не просто з інших районів їхати сюди, а й з інших міст та країн", — каже Олексій.
Джерело – Суспільне