Артилерія, дрони, міни-"пелюстки", авіабомби – щодня херсонці стикаються із небезпекою потрапити під атаку російських військових. Для того, щоб містяни були готові надати належну першу допомогу собі або іншим, у Херсоні регулярно проводять навчання.
Волонтери та військові збирають людей на тренінги, майстеркласи й показують, як накласти турнікет, зупинити кровотечу. Розповідають, як уберегти себе від вибухонебезпечних предметів.
Олександр Сенський – волонтер Дніпровської районної організації товариства Червоного Хреста України. У березні 2025 року, коли він на велосипеді повертався додому, його атакував російський безпілотник. Після отриманого поранення довелося ампутувати ногу. Зараз чоловік готується до протезування та продовжує допомагати людям.
"Я тоді кинув той велосипед, забіг у якийсь двір. Там була ділянка під будівництво, але ховатися не було куди. Тоді я став під парканом. А дрон взяв і скинув", — згадує Олександр.
Травма виявилася важкою. Перше, про що подумав чоловік — скоріше доповзти до велосипеда, де він тримав аптечку. Першу невідкладну допомогу він надав собі сам.
"Ногу перебило, на шкірі висіла ступня. Я дістав з аптечки турнікет, наклав його собі. І добре, що поруч опинився якийсь хлопець. Він подзвонив до поліції", — розповів волонтер.
Якби не своєчасне надання першої домедичної допомоги, то шанси вижити були б мізерні, говорить Олександр. Від великої крововтрати врятував турнікет.
Для порятунку власного життя або допомоги іншій людині дії мають бути швидкі та чіткі. Досягти такого рівня вмінь можна, але потрібно регулярно практикуватись. Саме тому навчання намагаються проводити якомога частіше, каже волонтер Дніпровської районної організації товариства Червоного Хреста України Олександр Матвіїв. Чоловік двічі був поранений.
"Їхав додому, наді мною завис дрон. Я кинув ровер, перескочив на другу сторону вулиці, але він все одно скинув вибухівку. Мене наздогнала вибухова хвиля. Я себе помацав, бачу — кровотеча. Наклав турнікет", — сказав він.
Навички з надання першої допомоги Олександр отримав на тренінгах. Ці знання дозволили йому не розгубитися і правильно зреагувати на небезпеку.
Ще одні заняття влаштували для представників міської молодіжної ради. Військовослужбовці розповіли їм про небезпеку дронів та навчили правил поводження з вибухонебезпечними предметами. Пояснили, як діяти у разі виявлення снаряда та як розпізнати безпілотник за звуком.
Учасниця тренінгу Віолета Михайленко вважає цю інформацію актуальною, оскільки на сьогодні почастішали випадки дистанційного мінування російськими військовими вулиць Херсона.
"Мені це потрібно, бо я знаходжусь у місті, де міни можуть бути в будь-якому місці. Так я зможу їх побачити й зрозуміти, що це за міна і чим вона небезпечна", — сказала Віолета.
Друга частина тренінгу — практична. Учасники навчалися надавати першу домедичну допомогу та накладати турнікет. Вероніка Демчук робила це вперше. Говорить, виконати все правильно вдалося не одразу.
"Я багато дізналася про міни, тому що до цього несильно заглиблювалась у цю тему. Тепер знаю, які міни зазвичай переважають у нашому регіоні. Також був цікавий тренінг з надання домедичної допомоги. Нас навчали накладати турнікет", — сказала вона.
Подібні тренінги проводять регулярно, розповів військовослужбовець 34 ОБр БО МП ВМС ЗСУ Денис на псевдо "Курган". Отримані знання допоможуть не розгубитися і швидко зреагувати на ситуацію, каже він.
"Люди живуть у Херсоні, де ворог, на жаль, скидає вибухові пристрої саме на вулиці, якими ходять цивільні. І ми хочемо донести до містян важливу інформацію, яку їм потрібно знати, щоб не наражати себе на небезпеку", — сказав військовий.
Від правильного алгоритму дій у перші хвилини поранення у людини збільшуються шанси вижити або не втратити кінцівку, розказала тренерка з першої домедичної допомоги товариства Червоного Хреста України Наталя Шатілова.
"Немає зараз людей, які не під ризиком. Інколи думають, що мене це не торкнеться, але такого не буває. Треба бути готовим", — сказала вона.
На думку Наталі, просто прослухати лекцію про те, як зупинити кровотечу, або подивитись у соцмережах відео, недостатньо. Важлива практика. Навички необхідно довести до автоматизму, адже "швидка" не завжди може дістатися оперативно. І кровотеча, яка виникає внаслідок поранення, або ампутації кінцівки, може бути критично масованою.
"Відповідно, у людини є від 40 секунд до двох хвилин, щоб надати собі допомогу. Тому ми запрошуємо на такі безплатні тренінги, даємо поради та готові навчити, щоб люди могли почувати себе більш-менш безпечно", — пояснила тренерка.
За її словами, зараз кожен, коли виходить на вулицю, повинен мати з собою турнікет та кровоспинні засоби.У пригоді також можуть стати бандажі або туга пов'язка, зроблена з підручних матеріалів.
"Це не гарантія, але вже шанс на те, що людина із кровотечею зможе вижити. Не можна тримати турнікети десь там в аптечках в автівці, чи в офісі. Так вони не допоможуть, на жаль. Треба, щоб вони були або на сумці, або десь на одязі, або на поясі. Це дуже важливо", — сказала Наталя Шатілова.
Вона вважає, що програма мінімум для херсонців — це хоча б одне відвідування тренінгу з надання першої допомоги та носіння турнікета.
Джерело – Суспільне
