Марії 20 років. Вона з Херсона. Працює у загоні швидкого реагування Херсонської обласної організації Червоного Хреста України. Її робота – чергувати на пунктах евакуації та допомагати перевозити людей у безпечні місця. У загоні має позивний "Мишка". Дівчина розповіла, чому вирішила приєднатися до команди, що дає їй сили та мотивацію, про свої мрії й плани на майбутнє.
Волонтерка товариства Червоного Хреста України Марія вдягає спорядження — так вона готується до чергування. Дівчина каже, що вона штабна працівниця.
"Я працювала і під час підриву Каховської ГЕС — координувала роботу груп, які евакуйовували людей.Тоді ми почали чергувати на автовокзалі як медична група. З осені 2023 року чергуємо і на залізничному вокзалі — це дуже допомогло під час обстрілів", — розповідає Марія.
Коли розпочалось повномасштабне вторгнення їй було 16 років. Вона готувалась до ЗНО та випускного, який так і не відбувся. Дівчина говорить, волонтерством зацікавилась під час тренінгів. Спочатку хотіла навчитись надавати першу домедичну допомогу.
Після деокупації міста побачила, що багато людей потребують турботи. Тому у лютому 2023 року вона приєдналась до лав волонтерів Українського Товариства Червоного Хреста, а у серпні того ж року стала постійною волонтеркою загону швидкого реагування.
"У нас багато людей з обмеженою мобільністю. Ми допомагаємо їм з перевезенням та евакуацією в інші міста України, а також підтримуємо зв’язок із загонами під час цих евакуацій", — розповіла волонтерка.
Найбільше Марії запам'ятався перший обстріл під який потрапила. Це був кінець грудня 2023 року, коли російські військові атакували залізничний вокзал Херсона.
"Мені тоді було 18 років. Коли надавали першу домедичну допомогу, передавали швидкій", — згадує дівчина.
Батьки підтримали вибір доньки стати волонтеркою. До загону швидкого реагування товариства Червоного Хреста також долучився батько Марії.
"Батько сидів без роботи. Він водій з великим досвідом, понад 20 років за кермом. А у нас не було водіїв. Я його привела й він влився у колектив. Зараз працює Мама звільнилась із залізничного вокзалу, зараз шукає роботу. Але, роботи в Херсоні мало. Вона не була проти. Вона знайома з майже всім загоном", — розповіла Марія.
Дівчина разом з родиною жила у мікрорайоні Корабел. Звідти вимушені були виїхати через безпекову ситуацію. Проте до рідного району вона навідувалась як волонтерка, допомагала з евакуацією.
"Мрію про перемогу. Дуже хочеться повернутися додому", — говорить дівчина.
Джерело – Суспільне
