Після зникнення Каховського водосховища природа почала відновлюватися з вражаючою швидкістю. На його дні формуються молоді ліси, з’являються червонокнижні рослини, птахи та тварини. За словами херсонського науковця Івана Мойсієнка, йдеться про унікальне екологічне явище, яке має природоохоронне значення не лише для України, а й для всієї Європи.
Іван Мойсієнко розповів Суспільному, що на початку травня група науковців побувала в трьох місцях на території водосховища: у Національному природному парку "Кам'янська Січ" на Херсонщині, біля села Мар'янське в Дніпропетровській області та біля сіл Біленьке та Лисогірка — у Запорізькій.
"Там відбувається досить сильне збагачення різними видами рослин. У нас в списку вже 250 видів. Минулого року ми знайшли осоку житню. Це було на території Запорізької області. А цьогоріч ми її знайшли на території Національного природного парку "Кам'янська Січ". Вона занесена до Червоної книги України", — говорить Мойсієнко.
Також в Кам'янській Січі науковці виявили інші види рослин, які знаходяться під охороною, наприклад, китятки чубаті (лат. — polygala comosa). За словами природоохоронця, рослинний покрив на території Каховського водосховища ускладнюється. Він поступово набуває структури справжнього лісу, відбувається розшарування на яруси: деревний, чагарниковий, трав’яний, мохово-лишайниковий.
"В перший рік ми не бачили цих ярусів. Це були такі одноярусні, спрощені угруповання. А зараз всі чотири яруси проглядаються. Це ще дуже молоді ліси. Тільки другий календарний рік і третій вегетаційний сезон, але ось такими дуже швидкими темпами відбувається формування там цих лісових угруповань", — розповів науковець.
Також на території водосховища спостерігають формування місцями болотної рослинності, до того ж залишаються водні угруповання. За словами Мойсієнка, біотоп, що домінує в тій місцевості — вербово-тополеві заплавні ліси. Це біотоп резолюції Бернської конвенції — міжнародного договору, який стосується охорони дикої флори та фауни, а також природних середовищ існування в Європі. А це означає, що він має природоохоронне значення для всієї Європи.
Мойсієнко додав, що на досліджуваній території також з’явились багато червонокнижних тварин та птахів. Їх навіть більше, ніж рослин. Наприклад, кулик довгоніг та огарі. Питання відновлення ГЕС він вважає складним і комплексним.
"Як науковець і природоохоронець я у своїй діяльності шукаю аргументи за те, щоб цей ліс залишити та не затоплювати його. Але я розумію, що є багато інших питань, в тому числі й господарських: забезпечення водою підприємств, сільського господарства, населення. Це питання складне і потребує всебічного вивчення та підрахунку", — говорить науковець відносно питання доцільності відновлення Каховської ГЕС.
На його думку, катастрофа спричинила цікаве унікальне явище, коли величезне водосховище раптом зникло і відбувається активне формування нової екосистеми. Він говорить, що наразі через бойові дії відсутня можливість достеменно проводити дослідження. Проте певні напрацювання вже є.
Науковцям вдалося зафіксувати у перший рік війни процес росту верби зі швидкістю майже три сантиметри в день. Переглянувши літературу, з’ясували – аналогів немає, щоб з такою швидкістю росли ці дерева. А в цьому році молода верба, якій менш як два роки і яка росла на дні водосховища, вже зацвіла і дала плоди. Мойсієнко каже, що це теж рідкісне явище. Він підкреслив неабияке значення цього нового лісу на території ГЕС.
"Ці вербово-тополеві ліси охороняються тому, що це ліси екотонні. Вони ростуть на межі суходолів і води. Це ліси, як правило, розріджені, досить світлі. І якраз там велика мозаїчність умов: це може бути водойма, може бути досить такий твердий і сухий ґрунт під цими вербами. Таке розмаїття умов зумовлює велике багатство цих лісів: вони мають рекордні показники за кількістю рослин, птахів, тварин, комах", — стверджує Мойсієнко.
За його словами, якщо говорити про значення більш утилітарне для людини, то на ріст цих лісів витрачається величезна кількість вуглекислого газу. Він депонується в стовбурах цих молоденьких дерев і це найкращий спосіб боротьби з глобальним потеплінням. Не менш вагоме значення лісу — джерело деревини та корм для диких тварин. Науковою мовою — це десятки екосистемних послуг, які надають ці рослини.
"Там відбуваються протилежні процеси: в одних випадках формуються чагарникові чи вербові зарості, в інших — вони підсихають. Система дуже молода і вона ще стабілізується. Багато унікальних і небачених речей відбувається, це цікаво і важливо фіксувати та досліджувати. А до питання відновлення ГЕС повернемося, коли закінчиться війна. Тоді ми будемо серйозно вивчати й дискутувати, що робити", — говорить Мойсієнко.
Що відомо про підрив Каховської ГЕС
Російські війська 6 червня підірвали Каховську ГЕС. В зоні підтоплення опинились 80 населених пунктів. Більшість з них на лівобережжі Херсонщини.
На деокупованій території у 2023 році Херсонщини визначили місця для буріння 50 нових свердловин, аби забезпечити місцеве населення питною водою у громадах де відсутнє водопостачання після підриву військами Каховської ГЕС.
Також виконувач обов’язків директора департаменту сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитро Юнусов повідомив, що аби провести першочергові заходи та відновити зрошення на правобережжі Херсонщини після підриву російськими військами Каховської ГЕС, необхідно приблизно 100 мільйонів гривень.
В Україні розробляли два етапи проєкту відновлення Каховського гідровузла, у склад якого входить відбудова Каховської гідроелектростанції.Натомість президент конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко та виконавчий директор "Економічного дискусійного клубу" Олег Пендзин повідомляли, що через дефіцит кадрів в Україні не вистачить фахівців для будівництва нової Каховської гідроелектростанції та облаштування водосховища.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у WhatsApp,
Джерело – Суспільне
