Дно Каховського водосховища перетворюється на ліс. Там, де колись була вода, ростуть верби заввишки п’ять із половиною метрів, близько ста видів рослинності на одній моніторинговій ділянці, яруси з дерев, чагарників, трав’яного покриву, мохів і лишайників.Протягом 2024 року завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету, член правління Української природоохоронної групи Іван Мойсієнко разом із групою науковців чотири рази виїздив на територію, яка обміліла внаслідок підриву армією РФ Каховської ГЕС. Про результати досліджень він розповів Суспільному.
Упродовж 2024 року Іван Мойсієнко тричі відвідував Національний парк "Кам’янська Січ" і один раз – околиці Запоріжжя. Там, на території Каховського водосховища, верба росте швидко і відбувається самопроріджування – з 90 дерев на моніторинговій ділянці лишилось 20, каже чоловік.
"Ми були 19 жовтня 2023 року. Через рік верба збільшилась практично вдвоє. Тобто тоді максимальна верба була 3,08 метрів, зараз — 5,46. Середня верба тоді була в районі двох метрів, зараз — 4,66. Тому практично вдвічі збільшилась верба за цей рік на Каховському водосховищі в районі "Кам’янської Січі". Також дуже сильно зросло видове багатств", — розповів завідувач кафедри ботаніки ХДУ.
Завідувач кафедри ботаніки ХДУ, член правління Української природоохоронної групи Іван Мойсієнко. Суспільне ХерсонВчені заклали чотири моніторингові ділянки на території Нацпарку "Кам’янська Січ" і вісім – поблизу Запоріжжя. Кількість видів рослин, розповідає Іван Мойсієнко, зросла вдесятеро. З’явився і червонокнижний вид – осока житня. Дно Каховського водосховища перетворюється на вербовий ліс.
"Тут уже фактично з’являються яруси. Є такий критерій у геоботаніків, що якщо висота до п'яти метрів, то ми це у підріст відносимо, ближче до чагарникового ярусу, а якщо більше п'яти метрів, то вже до дерев. Тобто фактично вже з’явився деревний ярус, бо верба стала більше п'яти метрів, потім виражений чагарниковий ярус — це в основному тамарикс галузистий (Tamarix ramosissima), трав’яний ярус уже сильно відстав і з’явився мохово-лишайний ярус, два види мохів ми зафіксували у своїх описах. Тобто відбувається ускладнення структури і ми бачимо, як такими дуже швидкими темпами розвивається ліс, із випередженням усіх можливих графіків", — сказав Мойсієнко.
Рослинність на дні Каховського водосховища. Фото надав Іван Мойсієнко, Українське ботанічне товариство/FacebookЗа його словами, прогнози вчених про заростання дна Каховського моря бур’янами і можливість пилових бур на території області не справдились. Російські військові підірвали греблю на початку червня, коли дозріло насіння верби. Втім балки, де вода стояла до кінця літа, заросли бур’янами."Це величезна трагедія і для людей, і для природи. Але так вийшло, що трагедія відбулась в той момент, коли дозріло насіння верби, а вона дуже багато продукує насіння. Тому величезні території досить швидко захопили ці вербові ліси. Якщо уявити, що наприклад би росіяни підірвали Каховську ГЕС восени, то ми могли б мати не оце вербове море, а просто море бур’янів", — пояснив науковець.
Під час експедиції до Національного природного парку "Кам’янська Січ". Фото надав Іван Мойсієнко, Українське ботанічне товариство/FacebookЧерез посилення російських обстрілів виїжджати і досліджувати дно Каховського водосховища небезпечно, каже Іван Мойсієнко. Територія "Кам’янської Січі" перебуває під ударами армії РФ."Якщо у 2022 році ми приїжджали по три-чотири машини, цілою групою вчених, їхали по дорозі асфальтованій з Нововоронцовки, де хотіли зупинялись, то зараз дуже швидко працюємо, продумуємо методику, щоб ми там довго не затримувались. Усі знають, що робити: приїхали невеличкою групою, все зробили за дві години і поїхали. Тобто ось так і заїжджаємо — по лісосмугах, польовими дорогами", — сказав Мойсієнко.