Тетяна Кушнірова — криміналістка поліції Херсонщини. Вона одна з тих, хто фіксує воєнні злочини російських окупантів. У поліцію прийшла через вітчима — загиблого під Іловайськом бійця батальйону "Херсон" Павла Мазура, бо колись пообіцяла йому продовжити його справу.
Її історію опублікували на сайті поліції Херсонської області.
Вітчим Тетяни Павло Мазур, боєць батальйону патрульної служби особливого призначення «Херсон» у 2014 році він одним із перших став на захист Батьківщини й записався добровольцем до новоствореного батальйону. Наприкінці серпня Павло загинув у бою під Іловайськом. Тетяна дотрималась свого слова й пішла служити у поліцію, йдеться в статті.
"Наша сім’я дуже важко пережила цю втрату, та я залишалася сильною заради маленького брата. Ми не знали, як розповісти йому про смерть найріднішої людини. Вітчим замінив мені батька, був для мене взірцем. Коли я отримувала паспорт, то взяла його прізвище й він був дуже щасливий, це був мій свідомий вибір", — розповідає Тетяна.
Вона завершила юридичний ліцей імені Ярослава Кондратьєва у Києві, потім вступила до Національної академії внутрішніх справ. Службовий шлях розпочала в рідному Херсоні у відділі поліції №2 Херсонського районного управління поліції, де працювала спеціалістом-криміналістом. Виїжджала на місця злочинів: крадіжок, виявлення наркотиків, зброї, збирала речові докази, допомагала слідству, інформує пресслужба поліції.
Коли почалося повномасштабне вторгнення Тетяна була на добовому чергуванні. Згадує, що не хотіла вірити, що це відбувається насправді.
"Я зателефонувала й попередила маму з молодшим братом, запропонувала їм виїхати, але вони відмовилися залишити мене саму. Та поруч зі мною був майбутній чоловік, з яким ми разом працювали й проходили всі випробування долі", — згадує жінка.
Далі Тетяна служила у Миколаєві, теж працювала спеціалісткою-криміналісткою, фіксувала воєнні злочини. Там вона одружилась та народила донечку. А за рік повернулась на службу, пішла працювати у відділ поліції №1 Херсонського районного управління поліції.
"Я маю велике бажання працювати й допомагати рідному місту, його людям, які щодня страждають від обстрілів. Хочу бути корисною на своєму місці, робити щось для пришвидшення нашої перемоги. І щоб російські військові понесли покарання за свої злочини", — говорить Тетяна.
Зараз робота Тетяни пов’язана з постійним ризиком, бо Херсон щодня обстрілюють російські війська, полюють дронами за працівниками екстрених служб. Та попри небезпеку, поліцейська продовжує виїжджати на місця воєнних злочинів, фіксує наслідки обстрілів, допомагає пораненим, бере участь в евакуаційних заходах, йдеться у статті.
Через складну безпекову ситуацію в Херсоні Тетяна не може привезти сюди донечку, аби показати, де зростали й навчалися її мама з татом, де вони любили проводити час.
– Моя найбільша мрія – це перемога України й звільнення всіх окупованих територій. Хочу повернутися в Херсон і жити тут разом зі своєю сім’єю. Хочу, щоб моя дитина зростала в нашому рідному та безпечному місті. І це неодмінно станеться, – впевнена Тетяна Кушнірова.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у WhatsApp,
Джерело – Суспільне
