Старший спеціаліст-криміналіст слідчого відділення відділу поліції №1 Херсонського районного управління поліції Тетяна Кушнірова не лише присвятила своє життя службі, а й продовжує шлях, який розпочав її вітчим – боєць батальйону патрульної служби спецпризначення «Херсон» Павло Мазур.
У 2014 році Павло став одним із перших добровольців новоствореного батальйону, аби захистити Україну. Наприкінці серпня того ж року він загинув у бою під Іловайськом.
Обіцянка, якій залишилася вірною
Тетяна, яка вважала його своїм батьком і взяла його прізвище, ще за життя пообіцяла йому продовжити його справу і дотримала слова. Історію херсонської криміналістки опублікували на сайті поліції Херсонської області.
Тетяна говорить, що її сім’я дуже важко пережила втрату:
«Вітчим замінив мені батька, був для мене взірцем».
Після навчання Тетяна Кушнірова спеціалістом-криміналістом у відділі поліції №2 Херсонського районного управління поліції. В її обов’язки входило документування місць злочинів, збір речових доказів та допомога слідству у розслідуваннях.
Випробування війною
З початком окупації Херсона Тетяна продовжила службу в Миколаєві, де працювала криміналістом, документуючи воєнні злочини, збираючи біологічні зразки родичів зниклих військовослужбовців.
Там вона створила родину, вийшла заміж та народила донечку. Проте довго в декреті не залишалася – через рік повернулася до Херсона на таку ж посаду у відділ поліції №1.
Попри постійні обстріли міста, вона продовжує працювати, документуючи воєнні злочини та допомагаючи постраждалим.
«Спочатку чоловік був проти, аби я виходила на роботу, сильно переживав за мене, та згодом прийняв мій вибір і зараз підтримує. Я маю велике бажання працювати й допомагати рідному місту, його людям, які щодня страждають від обстрілів. Хочу бути корисною на своєму місці, робити щось для пришвидшення нашої перемоги. І щоб російські військові понесли покарання за свої злочини», – говорить криміналістка.
Херсон: служба під обстрілами
Нині робота Тетяни пов’язана з постійним ризиком. Не буває й дня, щоб Херсон не обстрілювали російські військові, які полюють за працівниками екстрених служб. Незважаючи на небезпеку, поліцейська виїжджає на місця воєнних злочинів, фіксує наслідки обстрілів, допомагає пораненим, бере участь в евакуаційних заходах.
Така робота виснажує як фізично, так і емоційно. Тетяна говорить, що її найбільша мрія – це перемога України і звільнення всіх окупованих територій. Вона мріє жити своєю родиною у мирному Херсоні:
«Хочу, щоб моя дитина зростала в нашому рідному та безпечному місті. І це неодмінно станеться», – впевнена правоохоронниця.
Фото: поліція Херсонської області
Джерело – Гривна
