Через повномасштабне вторгнення понад 560 тисяч квадратних кілометрів акваторій Херсонської області потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами. Водні міни, нерозірвані снаряди, наземні міни, змиті під час підриву російськими військовими греблі Каховської ГЕС, можна знайти на цих територіях. Наразі роботи з їх обстеження та розмінування здійснюють два розрахунки ДСНС України. Пояснюємо, що таке підводне розмінування і як воно відбувається на Херсонщині.
Про спорядження
Начальник розрахунку підводного розмінування Гліб Челишев показує, як працює компенсатор. Це один з елементів спорядження, який допомагає водолазу підняти на поверхню вибухонебезпечний предмет або піднятися самому.
"Він піддуває компенсатор, він його підіймає наверх. Так само, якщо він його перекачав, треба взяти й здути його", — пояснює Челишев.
Компенсатор, балон, редуктор і маска зі зв'язком — це лише частина спорядження, яке водолази-сапери головного управління ДСНС України у Херсонській області використовують для занурення в акваторії річки Інгулець.
Через очерет, який розрісся, проводити роботи складно, говорить керівник піротехнічних робіт Андрій Кочетов. Після підтоплення, яке сталось на цих територіях, коли росіяни підірвали Каховську ГЕС, в ньому могли застрягти вибухонебезпечні предмети.
За таких умов водолазам доводиться працювати при нульовій видимості. Тому підрозділ обов’язково застосовує два типи зв’язку.
"Водолази працюють незалежно чи іде на метрі глибини або повністю з апаратом у воді занурений – вони працюють з сигнальними кінцями, сигнально-страхувальними кінцями. Плюс до того є станція радіозв'язку. Її так само використовує водолаз, який рухається під водою. Тобто йде дубляж", — пояснює Кочетов.
Як обирають ділянки для розмінування
Ділянку, на якій заразведуть роботи з дистанційного розмінування визначили органи місцевого самоврядування, каже керівник піротехнічних робіт. Тут працюють згідно з рішенням Ради оборони Херсонської обласної військової адміністрації.
"Чому саме тут? Тому що тут знаходилися довгий час окупаційні війська і тому наш підрозділ отримав завдання перевірити узбережжя, а саме від урізу води — п'ять метрів акваторії річки. Підрозділ працює двома розрахунками. Один – на суходолі, другий – в акваторії річки", — пояснює Андрій Кочетов.
В середньому за день відпрацьовують територію близько 100 метрів довжиною та п'ять-сім метрів шириною. Ділянка складна. Крім бойових дій – вона була затоплена після підриву російськими військовими Каховської ГЕС.
"На цій ділянці під час підтоплення глибина складала, я так думаю, п'ять-шість метрів над нами ще було. І якраз цей шар чорнозему, який сплив в річку, він так само є тим шаром, який міг замаскувати, замулити ті ВНП, які знаходилися або у воді, або на узбережжі", — каже керівник піротехнічних робіт.
Куди дівають знайдені вибухонебезпечні предмети
На поверхню водолаз Ярослав виходить з небезпечною знахідкою, яку передає водію-саперу. Той відносить боєприпас на спеціальне місце збору вибухонебезпечних предметів.
"Ми знайшли артилерійський снаряд 30 мм до зенітної установки. Також ми вже виявили понад три інженерні боєприпаси. Тобто це такі міни, як "пелюстка", всім відомі за такою назвою. Здебільшого зустрічаються артилерійські боєприпаси. Наприклад, до зенітних комплексів 30 міліметрів, підствольних гранатометів та гранати ВОГ", — розповів Андрій Кочетов.
Процес з очищення від вибухонебезпечних предметів триває і на суходолі. За допомогою міношукачів ґрунт обстежують на глибину до пів метра.
"На кожного сапера виділяється прохід, зберігається дистанція. Сапери відділенням проходять і зачищають територію від всіх наявних феромагнітних тілФеромагнетики — це речовини, яким притаманний сильний магнетизм, тобто здатність набувати властивостей магніту, намагнічуватись під дією слабких магнітних полів.. На даній ділянці зустрічаються касетні боєприпаси, мінометні міни та артилерійські снаряди різних калібрів. От зараз ми виявили мінометну міну калібром 120 мм осколково-фугасного типу", — розповідає начальник розрахунку піротехнічних робіт Олександр Ковтуненко.
Знайдені боєприпаси вивозять на підривний майданчик та знищують. У випадку, коли транспортувати вибухонебезпечні предмети неможливе, їх знешкоджують на місці шляхом контрольованого вибуху.
На Херсонщині засмічені ВНП понад 560 тисяч кілометрів квадратних акваторій
За інформацією Херсонської обласної військової адміністрації, площа акваторій, що потребує обстеження становить понад 560 тисяч квадратних кілометрів. На сьогодні обстежено та розміновано майже 12 гектарів акваторій.
"Сюди входять акваторії Чорного та Азовського морів, басейнів й річки Дніпро, а також інших річок. Зокрема Інгульця, Каланчака, Кам'янки, Валкої Кам'янки, ну й інших. В принципі, ймовірно засмічена, ми вважаємо вся територія, де проходили бойові дії, де заходились війська РФ", — говорить керівник групи координації розмінування при ХОВА Олександр Щебетюк.
Першочергово обстежуються підходи до водойм та берегова лінія до урізу води, каже він. До робіт найближчим часом мають доєднатись ще два розрахунки Державної служби транспорту, вони мають привезти із собою спеціальний дрон.
"Він до 10 м глибини обстежує територію і видає на спеціальний пульт інформацію, що знаходиться на дні. Тобто цей дрон набагато пришвидшить обстеження акваторії. Також зараз проводяться підготовчі роботи до залучення до підводного розмінування Херсонської обласної комунально аварійно-рятувальної служби — ХОКАРС. Попередньо, ми плануємо, що буде два або три розрахунки підводного розмінування саме Херсонської обласної військової адміністрації", — каже Шебетюк.
На сьогодні випадків поранення чи загибелі через вибухонебезпечні предмети у воді на правобережжі Херсонщини не зафіксовані. Та фахівці закликають, не забувати про загрозу і бути обачними.
"Ми зі своєї сторони працюємо щодня, максимально докладаємо зусиль, сил та енергії для того, щоб якомога швидше звільнити нашу рідну земельку від цього всього непотребу, які агресори накидали на нашу землю", — каже начальник розрахунку піротехнічних робіт Олександр Ковтуненко.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у WhatsApp,
Джерело – Суспільне
