За два роки на правобережній Херсонщині під час польових робіт загинули 14 людей, 34 зазнали поранень. Сільгоспвиробники, трактористи жителі сіл підривались на мінах та інших вибухонебезпечних предметах на земельних ділянках, розмінованих самотужки, на польових дорогах та у лісосмугах. Ми з'ясували, який алгоритм дій пропонує влада фермерам, які не можуть працювати на забруднених ділянках і намагаються власними силами розмінувати свої поля.
Анатолій Пономаренко до повномасштабної війни обробляв 10 гектарів землі, садив зернові й городину. У 2022 році через село на кордоні з Миколаївською областю проходила лінія фронту. Анатолій повернувся до зруйнованої садиби й потрощеної техніки. Уцілів один трактор, на якому його товариш наїхав на міну.
"Товариш попросив трактор. Я кажу: "Бери їдь". Коли через годину дзвонять: "Толя підірвався. Живий". Один із тисячі, кажуть, вижив. Наїхав на міну протитанкову. Йому пощастило просто", — розповів Анатолій.
Чоловік показує пошкоджений трактор. Каже, вирвало перед, розкололо навпіл. Передні колеса він не знайшов.
"Задні колеса навіть цілі залишились. Наїхав прямо на міну. Тоді зразу мінери приїхали, в той же день. Ми дійшли до цього трактора і побачили, що обложено з одного, з іншого боку, і протипіхотні, і протитанкові, штук 20 мін", — згадує Анатолій.
Поля, які обробляє фермер Олексій Білий, не були заміновані. У населеному пункті, розташованому поряд, жили російські військові. Після звільнення сільгоспугіддя були всіяні залишками війни.
"Єдине, що було, — нерозірвані ракети, снаряди, які стирчали з землі. Ми ходили, виявляли, викликали МНС. І сапери, і МНС приїжджали, забирали", — розповідає Олексій.
Не всі фермери очікують на офіційне розмінування. Голова фермерського господарства Андрій Стець розповів, що очищували поля самотужки.
"Після деокупації в принципі ці хлопці, що в нас працювали, покупляли металошукачі, самі попроходили. В перший рік вже третину своїх земель засіяли", — каже Андрій.
Самостійне розмінування – ризиковане і небезпечне. За два роки на звільнених територіях Херсонської області внаслідок підриву на вибухівці загинули 14 людей, 34 отримали поранення.
"Дуже часто так і роблять фермери, або наймають людей, які можуть за гроші розмінувати. Здебільшого стаються підриви, бо фермери не зважають на попередження. Їм кажуть, що ця ділянка замінована, а вони: "А й то байдуже, нам потрібно її обробити". Стається багато випадків підриву, загибелі трактористів, фермерів, агрономів", — розповідає начальник групи механізованого розмінування Іван Яремчук.
Більшість фермерів власні ділянки обстежують візуально, говорить начальник департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА Дмитро Юнусов. Вони не бачать, що знаходиться під землею.
"У них відсутнє необхідне обладнання, щоб можна було прозондувати два метри під землею. Багато-багато снарядів реально закопані. І ми розуміємо, що зараз це не останні цифри статистики, тому що ми чуємо щомісяця, що фермери підриваються на тракторах. Дійсно таких випадків було більше у 2023 році, бо люди не вірили, що так будуть швидко розміновувати. Вже у 2024 побачили, що це реально", — говорить Юнусов.
Шляхи розмінування сільгоспугідь
Влада пропонує фермерам два шляхи розмінування. Перший – звернутись до місцевої військової адміністрації, яка визначає черговість очищення забруднених вибухівкою земель.
"Це мають бути офіційно зареєстровані підприємства або фізична особа-підприємець. Оскільки цей напрямок визначає саме економічний показник. Важливо, щоб після розмінування надалі земельна ділянка не стояла в бур’янах, а щоб фермер обробляв її й сплачував податки", — пояснює Юнусов.
Аграрна компанія, яка орендує 750 гектарів у Херсонському районі, пішла цим шляхом – звернулась до Департаменту розвитку сільського господарства із заявкою на розмінування полів.
"Через декілька днів нам зателефонували з проханням під'їхати й вказати ділянки, на яких потрібно провести обстеження. Так, було дуже багато боєприпасів, були заміновані поля, дуже багато ракет на полі не розірваних. Тому розмінування було трошки в часі довге, це десь два місяці. Нам надали акти на кожну ділянку розміновану. Тому ми більш-менш безпечно працювали. Ніяких ексцесів у нас не було Все ніде нічого не знаходили, ми й трактористи більш-менш безпечно працювали на цих полях", — розповідає директор з виробництва аграрної компанії Олександр Буренко.
Є й другий шлях, яким можуть піти фермери — звернутись до Центру протимінної діяльності при Міністерстві аграрної політики.
- Сільгоспвиробник або ФОП подає заявку до державного аграрного реєстру при Мінагрополітики з кадастровим номером ділянки.
- Центр гуманітарного розмінування перевіряє земельну ділянку, чи дійсно вона забруднена вибухонебезпечними предметами.
- Оголошується тендер на майданчику державних закупівель Prozorro.
- Оператор протимінної діяльності, який виграє конкурс, проводить обстеження й очищення сільгоспугідь від вибухівки.
- Держава сплачує вартість послуг оператора протимінної діяльності.
Держава стовідсотково компенсує фермерам вартість послуг з розмінування. До серпня 2024 року 20% від суми платили сільгоспвиробники. Наразі Херсонська область увійшла до державної програми. Нею передбачені 3 мільярди гривень до кінця 2024 року.
"От на сьогодні Центр гуманітарного розмінування оголосив тендер на розмінування 11 земельних ділянок, в тому числі й дві земельні ділянки загальною площею 50 гектарів — це земельні ділянки двох господарств", — каже Дмитро Юнусов.
За умовами програми, заміновані угіддя мають бути розташовані за 20 кілометрів від лінії бойового зіткнення. В умовах Херсонщини – від річки Дніпро. Скористатись нею можуть також і сільгоспвиробники, які не обробляли свої поля впродовж двох років через те, що вони були забруднені мінами та іншою вибухівкою, і мають борги з виплат земельного та єдиного податків.
На звільнених територіях Херсонської області 508,3 тисячі гектарів потенційно заміновані. Це четверта частина всіх сільськогосподарських угідь області, розповів Юнусов. Нині розміновані 72% полів. Ще 139,4 тисячі гектарів (28%) забруднені вибухонебезпечними предметами.
Наразі 209 груп фахівців розміновують сільськогосподарські угіддя правобережної Херсонщини – ДСНС, Нацгвардії, Нацполіції, Збройних сил України, державної спеціальної служби транспорту, операторів протимінної діяльності, в тому числі міжнародних. Очищення сільгоспземель – у пріоритеті.
"Зараз ми розміновували це поле, його відразу, тільки ми сказали, що можете заходити, відразу фермери почали його обробляти. Зараз ми зайшли сюди в канал, тут вже знайшли 12 артилерійських снарядів і дві мінометні міни. Тут стояли САУ (самохідна артилерійська установка — ред.) і мінометна батарея", — розповів начальник групи механізованого розмінування Іван Яремчук.
Місця, де йшли бої або розташовувались російські військові, теж забруднені вибухівкою. Нині сільськогосподарські угіддя розміновують у першу чергу, у лісосмугах та місцях випасу худоби все ще є вибухонебезпечні предмети.
"Ще таке, що підривається на розтяжках корова чи коза, собак дуже багато познімало розтяжок. Собаки бігають, розтяжка стоїть у ногах і вони заціплюють дріт чи жилку, собака підривається. Дуже багато залишається замінованих лісосмуг, але більшість ми стараємося розміновувати, Зараз працюємо на полях, щоб люди могли обробляти українську землю та отримати український хліб. Лісосмуги залишаються замінованими. Є такі лісосмуги, де стояли інженерні війська Російської Федерації й вони там через метр стоїть міна і такі міни, що відчувають рух людини. Тому вони поки що заміновані. Стараємося розмінувати якнайшвидше", — говорить вибухотехнік.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у WhatsApp,
Джерело – Суспільне
