Військовослужбовці, які отримали поранення і були визнані непридатними виконувати завдання у зоні бойових дій, зараз служать у херсонському ТЦК. Вони захищали Україну з початку вторгнення РФ у 2014 році та продовжили робити це після 24 лютого 2022 року. Воювали на різних напрямках. Українські військові розповіли Суспільному свої історії.
Владислав із позивним "Джокер" наразі служить у ТЦК. Чоловік родом із тимчасово окупованого лівого берега Херсонщини, воює з 2016 року. Він розповів, що у 2019 році звільнився зі служби та жив у Херсоні. В окупованому обласному центрі провів разом із родиною п'ять місяців. Після цього вивіз сім’ю до Тернополя, а сам – приєднався до мотострілецького батальйону. Воював на Донецькому напрямку, брав участь у боях у Бахмуті. На сході Владислав отримав поранення.
"Бахмут на землі – це пекло. Неможливо там знаходитися в нормальному стані. Ми вже збирали речі, вантажились і рядом прилетіла "сто двадцята". Мені осколок прилетів у ногу, якраз перед ротацією. І мені пощастило, що були рядом медики. Вони загрузили мене в машину і вивезли на Дружкову, а після того вже: Дніпро, Тернопіль – ці всі госпіталі, три місяці я там лежав. І після того ще поїхав в Авдіївку — там вже наша бригада була. Після Авдіївки мене з бригади перевели в ТЦК в Ізюм, але це далеко від дому, дуже хотілося в свої рідні краї. Я взяв відпустку, приїхав сюди, взяв відношення", — розповів чоловік.
Херсонець Валерій на позивний "Боцман" — моряк. Початок повномасштабного вторгнення він зустрів на судні. Його родина опинилась в окупації у Херсоні. За кілька місяців дружина з дітьми виїхали, а батьки — лишились. Після закінчення робочого контракту влітку 2022 року Валерій повернувся до України та пішов до військкомату. Говорить, що хотів звільнити рідне місто. "Боцман" служив на півдні, а після деокупації Херсона — на Донецькому напрямку, у Бахмуті, воював поблизу Богданівки. Там він отримав бойові поранення.
"Я не буду казати, що не страшно. Хто каже, що не страшно, той відверто бреше. Я за себе скажу: страху нема на той момент, коли ти думаєш про те, що маєш робити для того, щоб ти вижив. Я півтори доби вибирався самостійно, поки не натрапив на хлопців, які так само виходили після поранення і підібрали мене. Я б зараз тут не стояв, якби не хлопці, — згадує Валерій. — Повернувся в стрій, зараз проходжу службу в РТЦК та СП".
Олександр на позивний "Мєлкий" служив з 2015 року, брав участь в АТО. Каже, що на другий день після початку повномасштабного вторгнення був у військкоматі.
"Я мав на той час досвід поводження зі зброєю. Розумів, з ким я буду мати справу, і вважав, що краще піду я, аніж менш підготовлені хлопці, які можуть втратити життя", — сказав чоловік.
Під час служби Олександр отримав психологічну травму. Після лікування його списали та перевели до ТЦК.
"У ТЦК всі хлопці, які на даний час є, всі вони — з бойових частин, всі отримали травми: чи то психологічні, чи то фізичні, а в більшості своїй – і психологічні, і фізичні. Прохання до людей — відноситися з розумінням до тих, хто носить форму і представляється ТЦК", — пояснив військовий.
Влад "Джокер" каже, люди по-різному реагують на їх роботу.
"Був випадок, коли ми підійшли до чоловіка для оповіщення, представились. Він нам каже: чого ви тут, чого ви не воюєте. Ми йому пояснили, що ми — військовослужбовці, які повернулися після поранення. Він каже: а чому ви повернулися, ідіть назад, я не піду", — розказав "Джокер".
Валерій "Боцман" вважає, що людям в таких випадках не потрібно забувати про те, що пережила та переживає наша країна.
"Хай згадають про Бучу, про Гостомель, про всіх дітей. Військові — у них служба така. А ті, хто зараз гине від ворожих снарядів і не тільки — хай згадають про них. Просто хай згадають і подивляться на те, що накоїли окупанти", — сказав військовослужбовець.
Джерело – Суспільне