Херсонець Олег організував спільноту для цивільних чоловіків, які пережили російський полон і тортури. У рамках проєкту раз на тиждень відбуваються зустрічі у Херсоні та Одесі. На зібраннях людям надають психологічну та юридичну допомогу.
Засновник проєкту і сам був у полоні росіян протягом 17 днів під час окупації міста.
"Сама ідея виникла після того, коли я сам пройшов такий річний шлях психотерапії, реабілітації, медичної допомоги. І я зрозумів, що це мені допомагає. І я маю про це розказати іншим таким самим хлопцям, які теж це пережили", — розповів Олег. Причиною ув’язнення чоловіка стала його участь у проукраїнських мітингах під час окупації Херсона. Російські військові вимагали у нього імена організаторів акцій, військовослужбовців та учасників АТО. Вийти на свободу Олегу вдалося заплативши російським військовим сто тисяч гривень готівкою.
"Мене били палицею від ніжки дерев'яного стільця, дубинками, кулаками та чоботами. Під час цього полону мене піддавали також тортурам електрострумом, приєднували клеми до пальця ноги, до статевих органів. Також були намагання в іншому плані: погрози зґвалтування та розстрілу, роздягання і так далі. Не важливо, що ти відповідаєш — тебе б’ють. Кажеш правду, чи що завгодно — тебе все одно б’ють",— сказав чоловік.
Проєкт для цивільних чоловіків, які пережили російський полон, Олег організував за підтримки фонду Доктора Муквеге, куди сам херсонець звертався за психологічною і юридичною допомогами.
"Кожен, хто тут присутній, — травмований. Щоб не було ніяких бар’єрів і переживань, ми надаємо їм юридичну допомогу, супровід у всіх документах — у всій цій бюрократичній тяганині, яка є зараз, на жаль. А також іншу допомогу, в тому числі грошову і речову", — розповів чоловік.
Зараз у спільноті понад 20 чоловіків. Серед них — волонтер Олег Акимченков. У російському полоні він був 71 день. Його затримали під час виїзду з тимчасово окупованої території біля села Скельки поблизу Василівки, коли він їхав за гуманітарною допомогою до Запоріжжя.
"Ми просиділи в Олешках і 15 жовтня мене та ще чотирьох хлопців випустили. Ми приїхали додому. Я з ними зустрічався, коли дочекався визволення міста нашими хлопцями, і продовжую допомагати. Займаюся гуманітарною допомогою. Психологічно полон на мене вплинув. В тому плані, що треба було включатися у їхню гру. Я включився тому, що кричати, коли тебе зневажають і принижують, казати, що ти не такий, — це викликати агресію", — згадує Олег Акимченков.
Учасник спільноти Андрій був у російському полоні двічі. У 2015 році після окупації Криму Росією родина чоловіка виїхала із Сімферополя. З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну Андрій вирішив залишитися у Херсоні та почав волонтерити — возив та роздавав людям продуктові набори.
"Я їхав власною автівкою. Росіяни перевірили мій телефон, їм не сподобалося листування і мене забрали на чотири дні. Перший раз у полоні мене не катували, але дуже сильно побили. Мене били 12-13 людей протягом години. Вдруге мене забрали з дому разом із моїми друзями-волонтерами 29 вересня. Нас було троє: я і три дівчини. Мене з однією дівчиною протримали рівно 14 днів. Перші чотири дні катували: був струм, побиття, знущання. Зі мною до ладу не говорили — просто били, знущалися і застосовували струм", — розповів Андрій.
Першу зустріч з цивільними полоненими чоловік відвідав в Одесі. Його туди запросив друг, разом з яким він сидів у камері.
"Є люди, які зламані дуже сильно — психологічно, емоційно, фізично. Але ми досягаємо того, що вони погоджуються, приїжджають і потім їм справді стає легше. Спілкуємося ми потихеньку, непоспіхом. Тут головне — не тиснути на людину, не розпитувати її", — говорить Андрій.
Основні питання, з якими звертаються учасники до спільноти, це допомога в налагодженні стосунків із рідними та оформлення документів для отримання державної допомоги, розповів куратор проєкту Олег. Зустрічі відбуваються раз на тиждень у Херсоні та Одесі.
Джерело – Суспільне
