«Моя робота – це динаміка! Особливо цікаво на вогневих позиціях», – говорить старший солдат Андрій із позивним Херсон. Далі – його історія.
Щоб потрапити в українську армію, після повномасштабного вторгнення РФ Андрій виїхав із родиною з тимчасово окупованої Херсонщини на Тернопільщину. Тому й позивний у воїна відповідний – Херсон. Історію бійця розповіли у відділі зв’язків з громадськістю управління комунікацій ОК «Захід» Сухопутних військ ЗСУ.
У пріоритеті – сім’я і країна
У квітні 2022 року 29-річний чоловік прибув в один із ТЦК та СП на Тернопільщині. Військові дали йому тиждень, щоб оговтатися та владнати домашні справи, і – у стрій, до лав 44-ї Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола. Сьогодні Андрій – механік-оператор апаратної взводу зв’язку роти зв’язку польового вузла зв’язку цього з’єднання.
Для бійця Херсона ця війна – особиста межа між звичним мирним життям і жахом, який принесли на своїх багнетах рашисти.
«Я був в окупації, тому пішов на фронт у складі українського війська. Ворог робить із нашими жінками, з дітьми все, що хоче… Якщо окупантів не зупинити – те, що відбулося в Бучі, буде з усіма іншими беззахисними українцями…», – пояснює старший солдат свій однозначний вибір.
Для Андрія сьогодні два пріоритети – це родина й країна:
«Бути із сім’єю. Творити майбутнє – для себе, для дітей. Найголовніше – щоб усе це закінчилося нашою Перемогою. Я для цього роблю все, що можу».
Про друзів і ворогів
Упродовж війни військовий Херсон не раз змінював підрозділи. Але завжди поруч були дружні та щирі люди. Про бойових побратимів говорить з особливим теплом. Із багатьма досі підтримує зв’язок.
Польоти наших дронів над лінією фронту, охорона позицій, контроль за ворогом із висоти – це ті напрямки, які забезпечує Андрій, як і комунікацію між підрозділами.
«Моя робота – це динаміка! Особливо цікаво на вогневих позиціях. Приїжджаєш – і бачиш, як хлопці реально ведуть бій з окупантами. Переважно на Запорізькому напрямку», – каже чоловік.
Після успішних Харківського й Херсонського контрнаступів, за словами зв’язківця, українські воїни навчили окупантів тримати оборону. Тепер ті закопуються в землю якнайглибше, облаштовують засідки, проводять мінування, активно застосовують розвідку.
Та їхня тактика далеко від кривавого «совка» не втекла.
«М’ясні штурми тривають. Для них головне – зачепитися за черговий клаптик української землі. Вони просто йдуть і вкривають усе своїми трупами. І далі йдуть по власних трупах… Аж доки не захлинаються у власній крові», – каже Херсон.
Мріє повернутися у звільнену Херсонщину
Зазвичай група бійця Херсона літала безпілотниками через день. Розпорядок незмінний: кава о четвертій ранку, далі – на позиції. Із 6:00 уже видно небо, землю, ворога. Розгортають Starlink і чекають дозволу на зліт. Цілий день – пошук. Виходи ворожої артилерії, пересування живої сили й техніки…
Чимало інформації отримували через перехоплення. Бували моменти, коли окупанти й наших захисників ловили на цьому, потім обстрілювали.
«Прильоти лягали близько – щастя, що вони косячили. Ми – точніші! У них навіть снаряди часто не розриваються – бракована держава, в усьому!», – констатує старший солдат.
У відпустку Херсон їздить у Тернопільську область. Хлопці-побратими пообіцяли йому детальніше показати цей чудовий край уже після війни. А щодо рідної Херсонщини, яку він залишив майже 3 роки тому, то після смерті батька у старшого солдата там не залишилося жодних зв’язків. Але він мріє таки повернутися на рідну землю, звільнену від рашистів.
Для охочих долучитися до лав тернопільських гармашів у 44-й Окремій артилерійській бригаді імені гетьмана Данила Апостола надають контактний номер телефону: +38 (098) 48-21-003.
Відділ зв’язків з громадськістю управління комунікацій Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України
Фото: відділення комунікацій 44-ї ОАБ імені гетьмана Данила Апостола, колаж: «Гривна»
Джерело – Гривна
