Військовослужбовець Валентин із позивним Дєд до війни працював у київській поліції. Після повномасштабного вторгнення РФ добровольцем вирушив звільняти Херсонську область.
Дєд – неперевершений жартівник і незламний воїн, який несе свій бойовий досвід з київської поліції прямо на передову Херсонщини.
Зустрічаючи Валентина, одразу відчуваєш ту надійність, що приходить лише з роками та досвідом, ідеться на сторінці 124-ї окремої бригади тероборони ЗСУ. Але серйозність – це не про нього.
«Та який я дід? Хіба тричі дід! А троє внуків мені ще не дають права сидіти вдома», – жартує він із теплою посмішкою.
До повномасштабного вторгнення РФ Валентин працював у київській поліції, але в лютому 2022 року покинув спокійне життя під Києвом і вирушив звільняти Херсонщину.
«Не хочу, щоб мої діти й онуки жили під ка***ами», – каже він прямо й просто, як справжній фронтовий воїн.
Чоловік з усмішкою пригадує свої перші дні в розвідці добровольчого загону, де все було на грані серйозності й легкого безумства, часто доводилося йти на хитрощі.
«Ми якось гнали джипа через ворожі блокпости, не знаючи, як проїхати. Мене осінило: відкрив бардачок, а там – диски з музикою. Я знайшов старий «Золоте кільце» (ідеться про російський ансамбль «Золотое кольцо», – ред.). Увімкнув на всю. Вікна відчинені, і ми летимо на пост – росіяни танцюють, ми проїжджаємо. Поки вони сміялися, ми вже були за сотні метрів, не торкаючись ногами землі», – сміється Дєд.
Його позивний – невипадковий: із життєвою мудрістю він став кістяком роти. Валентин за час служби зрозумів: тут солдат чи офіцер – одна сім’я.
«У нас усі рівні. І кожен солдат, хоч він і солдат, командує взводом, якщо треба. Є взаємодія, є довіра», – каже він.
Тимчасово командуючи ротою, Валентин бачить у своїх бійцях відображення власної волі:
«Це ж наш обов’язок – захищати батьківщину: хоч у Києві, хоч тут, під Херсоном. На війні нас всіх змінило, особливо молодих. Хлопець, який побував тут і в окупації, став старшим на 20 років – такі реалії. Але ми не втрачаємо дух», – говорить він із надією в очах.
Валентин не має сумнівів у перемозі. Його сценарій ідеального завершення війни – це не просто вигнання ворога, а демонстрація світу, що жодна «друга армія» не встоїть проти українського серця.
«Поки в нас є за кого та за що боротися – ми стоїмо», – наголошує він.
Гривна
Головне фото: фейсбук/124 окрема бригада територіальної оборони ЗСУ