Катерина Ханікова родом з Херсона. Дівчина пережила окупацію, брала участь у мітингах опору. Разом з родиною вона виїхала з окупованого міста через ризик бути закатованими росіянами у підвалах. На батьківщині залишився тільки батько, рік тому він зник безвісти. Зараз Катерина живе у місті Ізмаїл на Одещині. Вона працює у громадській організації "Жива-Я" та допомагає іншим жінкам-переселенкам і родинам безвісти зниклих.
Початок війни та окупація
Повномасштабне вторгнення застало Катерину у Херсоні. 24 лютого 2022 року вона з родиною прокинулась від вибухів. За словами дівчини, у перші дні в місті панував хаос: люди масово скуповували продукти, а на дорогах виникали затори.
"Такого руху, як тоді, не було в інші дні. Машини одна одну не пропускали. На двох смугах могли їхати одразу три машини. У місті був хаос. Ми пішли до супермаркету, щоб трішечки закупити продукти, тому що паніка настільки була сильна, що люди підходили до магазину і просто так згрібали все, що вони бачили на своєму шляху, навіть якщо це їм не потрібно було", — розповіла Катерина.
Коли росіяни окупували місто, люди спочатку не виходили з будинків. У іншому випадку жителів могли просто розстріляти, додала вона:
"Дуже сильно було страшно, коли вони зайшли до Херсона. Нас одразу всіх попередили не виходити з квартир, не виходити з будинків, тому що вони окупують місто. І якщо хтось вийшов, то його могли просто розстріляти".
"На кожному мітингу обирали тих, кого заберуть у підвал"
Після того як росіяни повісили свої прапори на адмінбудівлях, херсонці почали виходити на мітинги. За словами Катерини, люди хотіли показати, що Херсон — це Україна.
"Спочатку нас було дуже мало, виходило 100-200 людей, але з кожним днем все більше і більше людей виходили на мітинги задля спротиву. На кожному мітингу вони обирали тих, кого заберуть у підвал. Це могли бути і впливові люди, і громадські діячі, і просто ті, хто більше виділився", — згадує Катерина.
27 березня 2022 року в Херсон заїхала росгвардія, додала дівчина. Тоді люди знову вийшли на мітинг, під час якого проти них застосовували шумові гранати.
"У нас кидали гранати шумові та стріляли, поки дим був. Нас намагалися оточити, але ми не розгубилися і пішли розганяти її голими руками. У нас нічого не було, ми просто натовпом пішли, і вони розвернулися і поїхали в іншу сторону. Це була така маленька перемога", — підкреслила переселенка.
Після останнього мітингу додому не повернулося понад 20 людей. Деяких забрали у підвали, а деяких взагалі розстріляли, зазначила Катерина Ханікова.
"Виїжджала я, тому що наша сім'я — сім'я активістів"
Сім’я Катерини була у списках на репресії через активну громадську діяльність, розповіла дівчина. Через це вони змушені були евакуюватись з Херсона.
"Виїжджала я, тому що наша сім'я — сім'я активістів, а наша мама — громадська діячка. Це перші люди, які потрапляли у списки до підвалу. І коли вже два рази до нас приходили російські військові, ми зрозуміли, що нам немає сенсу сидіти там, тому що життя нам було важливіше", — зауважила громадська діячка.
Виїжджала родина о п'ятій ранку. Під час евакуації вони перетнули 12 російських блокпостів.
"На кожному блокпості ми бачили людей, деяких просто виводили з машини, роздягали. Вони шукали татуювання, які пов'язані з АТО, з Україною. І якщо вони їх знаходили, то цю машину не пропускали і розвертали назад. Нам пощастило, нас сильно не витягували з машини, не перевіряли, тому що у нас були діти", — додала дівчина.
Життя після евакуації та співпраця з громадською організацією "Жива-Я"
Після евакуації родина оселилася у місті Ізмаїл на Одещині. Катерина почала співпрацювати з громадською організацією "Жива-Я", яка займається психологічною та соціальною допомогою жінкам-переселенкам.
"Я познайомилася з дівчатами з громадської організації "Жива-Я". Вони теж з Херсона, також переселенки. Ми почали тут працювати з жінками, допомагати їм. Ми надаємо психологічні, юридичні, соціальні консультації. Також у нас є група самодопомоги, різні майстер-класи, групи підтримки, тренінги, ретрити. Робимо все для того, щоб покращити психологічний стан жінок", — розповіла переселенка.
Також організація відкрила проєкт з підтримки військовослужбовців, волонтерок, родин безвісти зниклих і родин загиблих. На їхню честь почали влаштовувати акції, щоб люди пам'ятали і не забували, підкреслила громадська діячка.
"Я розумію родини безвісти зниклих, тому що у мене така ж сама ситуація"
По кілька разів на місяць Катерина виходить на акції в підтримку безвісти зниклих та полонених в Ізмаїлі. За словами дівчини, вона розуміє біль цих родин, бо рік тому безвісти зник її батько:
"Мій татко всю окупацію був у Херсоні. Від першого дня і до останнього він знаходився в місті, розказував мені, що там відбувалося, що взагалі робили окупанти. 24 серпня він вийшов на позицію. 6 вересня 2024 року він зник безвісти на Запорізькому напрямку, у селі Роботине".
Катерина вірить у те, що батько живий і повернеться додому. Дівчина підтримує усі родини, де є безвісти зниклі. На її думку, невідомість вбиває.
"Я вважаю, що безвісти зниклий статус — найтяжчий для серця, тому що це невідомість, ти не можеш попрощатися, ти не можеш почути, побачити його. Взагалі, ти не знаєш, що з ним і де він. Тому це, як на мене, найтяжче, що може бути", — зауважила вона.
"Після повномасштабного вторгнення я перестала щось планувати"
Попри все, Катерина знаходить сили жити та допомагати іншим. Однак після повномасштабного вторгнення перестала щось планувати.
"Я живу так, як йде життя, тому що дуже багато було планів до, і вони всі зруйнувалися. І я не хочу більше нічого планувати. Я живу, радію, що просинаюсь кожного ранку, я вдячна кожному герою, кожному полеглому за те, що можу жити", — прокоментувала дівчина.
Вона додала, що мріє повернутися в Херсон і колись подихати рідним повітрям:
"Херсон для мене — це найрідніше, це моє серденько. У мене дійсно зараз болить, тому що його просто зносять. Там кожного дня, кожної години обстріли. Серце болить за Херсон. Дуже хочеться повернутися, приїхати і просто подихати рідним повітрям. Це, напевно, найзаповітніша мрія", — резюмувала Катерина Ханікова.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
Джерело – Суспільне
