Бізнес Херсонщини переживає свої найважчі часи. Щодня він стикається з численними викликами: від пошкодження чи знищення майна до браку кваліфікованих працівників і ресурсів. Попри те, що значна частина підприємців припинила свою діяльність або релокувалася, багато хто продовжує працювати та підтримувати економіку області. Влада та міжнародні партнери докладають зусиль, щоб стимулювати підприємницьку активність на звільнених територіях. Один з інструментів підтримки — грантові програми.
В Агенції регіонального розвитку “Офіс євроінтеграції” Херсонської області Суспільному розповіли, що таке гранти, чому не варто їх боятися і прирівнювати до кредитів, а також навели успішні історії місцевих підприємців, які за допомогою грантів змогли відновити свою діяльність.
Мікрогранти “Власна справа” знову стали доступні для Херсонщини
За даними агенції, близько половини доходів деокупованих громад Херсонської області становлять податки, які сплатили малі й середні підприємства. Попри всі проблеми та загрози, відкривається новий бізнес: за даними податкової, впродовж першого півріччя 2024 року на Херсонщині зареєстровано понад 1800 нових суб'єктів господарювання.
"Звісно, ці показники далекі від довоєнних, але вони вселяють певний оптимізм. Підтримка малого та середнього бізнесу — один із пріоритетів державної політики. Наразі існує багато інструментів для розвитку підприємництва: “Національний кешбек”, “Доступні кредити 5-7-9”, урядові гранти “єРобота”. Особливою популярністю серед українців користується грантова програма “Власна справа”: від початку дії проєкту мікрогранти у розмірі 250 тисяч грн на відкриття чи розвиток бізнесу виграли понад 21 тисяча підприємців", — розповіли в агенції.
Мешканці деокупованої частини Херсонщини за весь час отримали 33 мікрогранти на загальну суму 7,7 млн грн. Окрім очевидних причин, таких як окупація 70% області та близькість лінії фронту, на кількість виданих грантів також вплинув той факт, що тривалий час дія програми “Власна справа” не поширювалася на зону активних бойових дій.
"Але у вересні до постанови Кабміну “Деякі питання надання грантів бізнесу” було внесено зміни, тож тепер усі деокуповані громади Херсонщини можуть брати участь у програмі “Власна справа” та окремому її напрямі — “Гранти для ветеранів та другого з подружжя”. Крім того, постанова передбачає ризики пошкодження або руйнування майна, придбаного за кошти мікрогранту. У такому випадку можна подати повторну заявку на отримання мікрогранту, а зобов'язання за попереднім анулюються. Також уряд розширив грантову програму для переробних підприємств із зони бойових дій, якою передбачено фінансування до 8 млн грн", — інформує агенція.
Розвиток підприємництва — пріоритет не тільки держави, а й міжнародних партнерів
Міжнародні організації та фонди поступово переходять від політики гуманітарного забезпечення до посилення економічної спроможності звільнених громад. Йдеться про ті громади, де стабільна безпекова ситуація. Іншими словами, прагнуть дати вудку, а не рибу, адже всі деокуповані території мають спільну проблему: люди звикають до “гуманітарки”, тому не вмотивовані працювати.
Для відновлення та розвитку громад необхідно підвищувати економічну активність населення, вважають в Агенції регіонального розвитку “Офіс євроінтеграції” Херсонської області. У результаті з'являється все більше грантових програм від міжнародних партнерів, спрямованих на навчання основ підприємництва, фінансову підтримку діючого бізнесу та відкриття нового. Для Херсонської області через безпекові фактори грантові можливості дещо обмежені, але вони є, і ними можна користуватися, запевняють в агенції.
Грант не дорівнює кредиту
Проте тут постає інша проблема: більшість населення або не знає про існування грантових програм, або ставиться до них із пересторогою. Останнє пов'язане з недостатньою обізнаністю у цій темі.
Головне, що треба знати про гранти, на думку експертів агенції — це безповоротна допомога, яку надають донори (урядові установи, компанії, некомерційні організації, приватні фонди) на розвиток бізнесу, навчання або соціальні проєкти.
Основна перевага грантів у тому, що їх не потрібно повертати, на відміну від кредитів. Грантодавець може лише вимагати дотримання певних умов: наприклад, створити певну кількість робочих місць або сплачувати податки протягом визначеного терміну. Але навіть ці умови не завжди є обов'язковими.
Звісно, отримати грант — не така вже й проста справа, кажуть експерти. Окрім самої заявки, грантодавці часто вимагають подати бізнес-план, який слугуватиме підтвердженням життєздатності бізнес-ідеї та вмотивованості заявника. Для створення бізнес-плану необхідно мати певні навички, але і це не проблема — в мережі достатньо відповідних методичних рекомендацій, до того ж завжди можна звернутися до спеціалістів, радять в агенції.
Зараз у Херсонській області грантовою підтримкою підприємців займаються дві установи: Херсонський обласний центр зайнятості консультує з питань подачі заявок на урядову програму “єРобота”, а Агенція регіонального розвитку “Офіс євроінтеграції” Херсонської області опікується напрямком грантових можливостей від міжнародних організацій і фондів.
Про те, як гранти допомагають на практиці відновити та підтримати бізнес, розповіли місцеві підприємці — Тарас Кіріченко та Світлана Карпенко, які за підтримки Херсонського обласного центру зайнятості виграли мікрогранти “Власна справа”.
Аптечний бізнес родини із Берислава
Сім'я Кіріченків до війни мала розгалужену мережу з 20 аптек та аптечних пунктів у громадах Бериславського району. Через війну родинний бізнес зазнав серйозних збитків, тож більшість аптек довелося закрити. Після деокупації правобережжя бізнес почав потроху відновлюватися, хоч і не в таких масштабах.
Вагомою підтримкою для підприємців стала урядова грантова програма, за кошти якої вдалося закупити медикаменти, холодильне обладнання для їх зберігання, оргтехніку та програмне забезпечення.
“Для бізнесу, на жаль, немає таких програм компенсацій, як для житла. Якщо держава прагне відбудувати постраждалі громади, вона має обов'язково підтримувати бізнес. Нам, наприклад, дуже допомогли гранти у відновленні роботи. Вважаю, що таких програм повинно бути більше”, — розповів голова родинного бізнесу Тарас Кіріченко.
“Я патріот нашої Херсонської області й переповнений бажанням відновлювати її. Мрію, щоб вона знову процвітала і щоб у людей було достатньо роботи. Але без додаткових коштів та інвестицій цього буде складно досягти”, — додав він.
Підприємиця із Нововоронцовки допомагає людям відновити пошкоджені й втрачені документи
Світлана Карпенко з Нововоронцовки — директорка підприємства “Агро-Експерт”, яке займається розробкою землевпорядної документації, проводить технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна та його оцінку. Фірма обслуговує мешканців Нововоронцовської, Високопільської, частково Милівської та Новорайської громад. Багато в кого документація на нерухоме майно і землю пошкоджена або знищена, тому такі послуги тут є дуже актуальними. Без цих документів, наприклад, неможливо подати заяву на відбудову житла за програмою “єВідновлення”.
Розширити географію своєї діяльності та додати нові види послуг пані Світлана змогла частково за допомогою гранту “Власна справа”. На державні кошти було закуплено додаткову оргтехніку та спеціальне обладнання. Крім того, створено ще два робочі місця за умовами грантової програми.
“Я вважаю, що це дуже корисна ініціатива від держави, яка допомагає підприємцям на постраждалих територіях стати на ноги. Зараз усе обладнання дуже дороге, тому додаткову техніку ми не могли придбати за власні кошти. Тепер допомагаємо людям відновлювати втрачені документи”, — розповіла Світлана Карпенко.
Кожен охочий може взяти участь у грантових програмах. Для цього можна звернутись до Агенції регіонального розвитку “Офіс євроінтеграції” Херсонської області або до Херсонського обласного центру зайнятості.
Джерело – Суспільне
