Мисткиня з Херсона Яна Голуб'ятникова працює у сфері театрального мистецтва та зосереджується на розробці ескізів. Вона розповіла миколаївцям про пошиття костюмів для театральних вистав. В її майстерні були створені костюми для кількох театральних вистав.
Детальніше про свою кар'єру у цій сфері вона розповіла 11 вересня на художній зустрічі у рамках фестивалю "Мельпомена Таврії" у МАХДТМиколаївський художній академічний драматичний театр., де були присутні журналісти Суспільного.
Основна сфера діяльності мисткині — малювання на олійних фарбах. Жінка створювала костюми для різних театральних постановок, самостійно шила їх, працювала над ескізами, які стали частиною сценічного втілення.
Під час заходу Яна Голуб'ятнікова представила миколаївцям чотири костюми, які залишилися з її минулих театральних проєктів. Через пожежу в її майстерні більшість її робіт була втрачена, але деякі елементи костюмів збереглися і були показані публіці.
Ці костюми представляють різні стилі та підходи до візуального оформлення театральних вистав.
- Костюм з вистави "Снігова королева" — залишилася лише частина костюма, який належав одному з героїв, званому Сніпснап. Цей костюм, за словами Голуб'ятникової, включав елементи одягу, що нагадували гнома, та був створений в стилі, який відповідно до її бачення відображав атмосферу казкової зими.
- Костюм з тієї ж "Снігової королеви" — фрагмент костюма, що, ймовірно, представляв одну з пор року, таких як літо або весна. Деталі цього костюму не збереглися повністю, але вони були представлені як частина загальної концепції цієї вистави, в якій костюми символізували сезонність і зміни природи.
- Костюм з "Віщі сни короля" — це накидка самого короля. Вона виконана у яскравих рожевих тонах і мала цікаві елементи дизайну, такі як великі штани, що створювали специфічний візуальний образ, який відповідав загальній темі вистави.
- Плащ королеви зі "Снігової королеви" — частина, яка була частково збережена. Вона не повністю ідентифікована, але, за словами Голуб'ятникової, цей костюм відображав один з оригінальних підходів режисера до переосмислення казки, де було введено додаткових героїв і тематичні зміни.
Голуб'ятникова пояснює свій підхід до створення костюмів у театрі як особливий вид мистецтва. Вона зазначає, що важливо показати той шар, з яким працює митець у театрі, і його вплив на глядача.
"Ми живемо поряд з мистецтвом, поряд з візуальними об'єктами, і ми настільки звикли до цього, що ми навіть не звертаємо уваги, як вони на нас впливають", — зазначила мисткиня.
Голуб'ятникова відзначила, що їй хотілося, щоб костюми не просто були візуальною частиною вистави, а працювали як окремі герої, які можуть трансформуватися і мати свою функцію на сцені:
"Мені хотілося, щоб костюм працював на сцені, щоб він був трансформером, щоб він рухався".
Вона намагалася створювати костюми, які б впливали на акторів і надавати їм можливість краще виконувати свої ролі.
"Ескізи, які я малювала тепер тільки на світлинах, тому що у моїй майстерні була пожежа і згоріли всі ці ескізи", — каже Яна.
Внаслідок цього від чотирьох театральних вистав, над якими вона працювала, майже нічого не залишилося.
"Майже нічого не залишилось, тому що це було більш як 20 років тому".
Голуб'ятникова також зазначає, що, коли російські війська залишали Херсон, вони створили великий безлад у театрах, через що важко знайти збережені костюми.
"Коли росіяни виїжджали з нашого театру, вони зробили такий собі безлад, і мало що можна знайти зараз", — згадує художниця.
На кожну із представлених картин художниця створювала костюми та декорації. Яна розповіла про свої роботи для різних вистав. Зокрема, у виставі "Ромео і Джульєтта" була ідея "порожніх костюмів", де частини костюмів відображали біль героїв.
У виставі "Віщі сни короля", заснованій на мотиві "Бременських музикантів", кожен персонаж представляв різний музичний стиль.
"Осел – це одне, кіт – це інше, півень – це диско якесь".
Одним із цікавих випадків було створення костюма для "Фрейліни з бременських музикантів", який мав спідницю на гумках, що підстрибувала під час танцю.
Голуб'ятникова також зазначає, що вона не є професійним театральним художником, а її досвід роботи в театрі був випадковим, однак це дало їй свободу експериментувати і втілювати свої ідеї:
"Я принесла своє нове бачення, свою ідею, свіже повітря. Я не знала, що не можна робити, і робила те, що мені хотілося".
"Я буду робити з палок, з гілок, з плівки та з трави костюми. Але дайте тільки можливість. Немає нічого, що не є чарівним"", — каже Голуб'ятникова.
Джерело – Суспільне
