11 листопада 2022 року у Херсоні стояла тиша. Не було електрики і води, мобільного зв’язку та Інтернету. "Наші в місті", — пошепки говорили один одному незнайомці. "Не може бути. Це провокація", — перемовлялись між собою. Виходили на вулиці, площі, щоб дізнатись новини.
Коли побачили автівки з державними прапорами, запилені пікапи й українських захисників з синьо-жовтими шевронами — повірили. Жителі правобережної Херсонщини розповіли Суспільному, як рік тому зустрічали Збройні Сили України.
Як Чорнобаївка зустріла українських військових
Першими українських воїнів зустрічали жителі славнозвісної Чорнобаївки поблизу Херсона. Окупація, яку вони пережили, місцеві колаборанти, постійні вибухи та обстріли, поселили в них сумнів, що все що відбувається навколо — це провокація, каже місцева жителька, депутатка Чорнобаївської сільської ради Валентина Бурак. І тільки коли, до неї зі звісткою про звільнення прийшли люди, яким вона довіряла, повірила, що це правда.
"Ввечері прийшов актив села, люди, з якими ми співпрацювали, говорять: "Так. Прийшли наші, ми їх бачили біля літаку на в’їзді в Чорнобаївку. Наступного ранку ми зібрались у центрі селища. Пам’ятаю той момент, під’їжджає Хаммер, здоровенна машина американська, виходить мужній чоловік і говорить: "Доброго дня, Чорнобаївка! Хто тут є влада?" Я кажу: "Я, я депутат". Каже: "Мені треба моїх хлопців розселити. Я командир батальйону, який вас звільняв. Допоможіть", — згадує Валентина.
Коли їхали селом, каже Валентина, всі люди кричали: "Слава ЗСУ!", "Наші хлопчики!" Всі обіймались, падали навколішки. Машини зупинялись, люди цілували військових, фотографувались з ними, згадує вона.
"Все село вийшло на трасу. Починаючи від літака на краю Чорнобаївки вздовж всієї дороги люди стояли з квітами, з прапорами, з піснями, махали, зустрічали. Це була така радість, справжнє щастя було. Солдати були дуже втомлені, але виходили зі сльозами на очах і казали своєю чергою: "Дякуємо вам! Це все заради вас!", — згадує жителька Чорнобаївки Альона Каліченко.
Найперше, що зробили, коли дізнались про звільнення, розповідає Валентина Буряк, зідрали з арки "Ласкаво просимо до Чорнобаївки" російський триколор і підняли український прапор. Зробив це місцевий хлопчина.
" В нас було тренування, коли ми дізнались, що в село зайшли наші. Ми швидко взяли прапор, який ховали від окупантів і відразу побігли до арки. А оскільки я найменший, компактний, мене підсадили, я виліз і почепив прапор", — згадує житель Чорнобаївки Данило.
Чорнобаївку звільнила 28-ма окрема механізована бригада імені Лицарів Зимового Походу, розповіла Альона Каліченко.
"Що ми перше зробили – познімали російські прапори, які в нас висіли, ганчірки на наших будівлях. І підняли прапор 28-ї бригади на флагштоку сільської ради. Знайшли драбину, вилізли й на скільки змогли підняли цей прапор. Співали гімн, "Червону калину", вірші читали, дуже раділи".
Херсон, 11 листопада 2022 року
Перші фото та відео з українськими військовими у Херсоні швидко розповсюдились соцмережами — жителі Шуменського мікрорайону зустрічають воїнів. Серед них була і Антоніна.
"Ми були на вулиці, заряджали телефони, бо в нас не було світла, води на той час. І почули шум на провулку нашому, біля дому. Побігли подивилися. Спочатку не зрозуміли, що то таке. Подумали, що щось підвезли — може, воду. А потім почали всі голосно кричати: "Наші, наші, наші!", — згадує Антоніна.
Дівчина каже, що не вірила своїм очам, що це нарешті сталось. Всі очікували провокації від росіян. Вісім місяців окупації показали, на що вони здатні. Та, говорить, радість людей та емоції військових були такими щирими.
"Дуже багато людей було на Шуменському, всі раділи, зупиняли машини. Навіть машини, які були не військові, автобуси — всі сигналили, дуже раділи. З прапорами були, дуже було гучно, весело, навіть коли вже стемніло. В нас не було світла на вулиці ніде, і люди все одно раділи. Співали пісні, гімн співали, раділи й з прапорами зустрічали наших хлопчиків", — розповіла жителька Шуменського мікрорайону Херсона Антоніна.
Про відчуття у той день, що щось має статись, розповідають жителі Херсона, які залишались у місті в окупації. Наталія Кулеба — одна з них. Жінка каже, якась сила потягнула її в центр міста того дня.
"Просто от я передчувала і я пішла в місто, ще сусідці своїй сказала: "Сьогодні щось має бути. Поїхала в місто, пройшлась по Суворова(тепер Європейська — ред.), там люди збиралися. Я підійшла, кажуть: "Наші були, наші з'явилися на Шуменському". І я вирішила піти на площу Свободи. Спускаюся по Суворова сюди на Ушакова (тепер Незалежності — ред.), а з набережної біжать двоє молодят: молоді такі геть хлопець і дівчина, років по 18, мабуть, несуть прапор натягнутий і кричать: "Слава Україні!". Як згадую, в мене аж мурашки по шкірі. Я кажу: "Що ви робите? Вас же схоплять". А вони біжать і кричать у відповідь: "Ідіть на площу. Херсон вільний", — згадує Наталія.
На площі Свободи Наталія побачила веселих, радісних, щасливих людей, які зустрічали українських військових у Херсоні. Каже, що сама тоді пережила такі неймовірні відчуття, яких в її житті ніколи не було.
"Спочатку проїхала машина "Нової пошти". Боже який це був крик, це просто неймовірно. Потім машина АТБ, її люди оточили цю машину, не давали проїхати. Потім почали з'являтися наші військові. Найперше таке було відчуття — які вони гарні, які вони гарні після тих окупантських облич. Вони просто красені, від них так пахло. Люди всі їх обнімали і я звичайно спілкувалася з ними, обнімала, плакала. Ми всі просто кричали від радості".
Херсонець Гліб Соколов, який став відомим завдяки угорському фотографу Андрасу Д. Хайду, теж 11 листопада прийшов на площу Свободи. Каже, про те, що в Херсон заїхали українські військові дізнався від рідної тітки та сусідів. Вони дуже емоційно реагували на цю подію — раділи й кричали "Слава Україні!"
"Я поїхав на площу Свободи та побачив, що там велике свято. Було багато людей та військових. Всі сміялись, говорили, обнімались. Мені теж захотів обійняти та сказати слова вдячності, що вони звільнили Херсон. Я підійшов до військових і попросив у них розписатися на прапорці. Це було велике свято для всіх", — згадує Гліб.
Зараз херсонці кажуть, що не відразу повірили у визволення, навіть не через можливі провокації, а у дивну тишу, яка була напередодні у місті. Людмила Волошина, яка живе поблизу площі Свободи говорить, що всі очікували, що будуть бої, готувались жити в підвалах, а окупанти просто щезли. І прийшли наші, українські воїни.
"Ми вийшли близько 17-ї години на площу вже, і було дуже багато людей, молоді. Всі були з нашими прапорами, і знаєте, як переповідають казки — були військові: хлопці й дівчата, ми їх качали на руках. А вже 12 числа зранку я пішла по свіжий хліб, це теж була така рідкість. І прийшла на площу біля дев'ятої години ранку. І першими, хто заїхав, це були "Птахи Мадяра" і ви знаєте, яка різниця була! Перші росіяни, яких ми зустріли, сказати "дурно пахли", це не те слово. Наші хлопці були втомлені до нестями. От було видно, які вони заморені. Але вони були охайні, чисті", — згадує Людмила.
На площі Свободи у Херсоні українських військових зустрічали кавою, водою, несли їжу — хто що міг. Хлопці ні від чого не відмовлялись, але нічого не пробували, мабуть, через випадки на Донеччині, говорить Людмила.
"Ми все розуміли, але так хотілося чимось пригостити. Дати чогось теплого, напоїти, обігріти. І вони відповідали нам із вдячністю, казали: "Нас так ніде не зустрічали". Розказували про Чорнобаївку, як тепло їх зустріла громада. І особливо вони казали про Херсон. Знаєте, ми могли набриднути цими поцілунками, обіймами. Але вони це сприймали дуже з повагою до нас. І це було дуже відчутно", — сказала Людмила.
Що відомо про звільнення правобережжя Херсонщини
З початку жовтня і до початку листопада 2022 року Сили оборони просунулися вглиб Херсонщини на 36,5 кілометрів. Загальна площа відвойованої території сягала до 1381 кв. км.
На Херсонському напрямку лише за один день 9 листопада 2022 року Сили оборони звільнили 12 населених пунктів: Дудчани, П’ятихатки, Борозенське, Садок, Безводне, Іщенка, Костромка, Краснолюбецьк, Калинівське, Бобровий Кут, Безіменне і Благодатне.
Військові РФ намагалися врятуватися втечею з правого берега Дніпра, використавши будь-які плавзасоби.
Російські окупанти грабували населені пункти, з яких відступали, та намагались максимально пошкодити лінії електропередач та інфраструктуру Херсонської області.
На світанку 11 листопада військові РФ підірвали Антонівський міст у Херсоні. Він обвалився, кілька прольотів упали у воду.
Цього ж дня Збройні Сили України зайшли в Херсон, Берислав і Чорнобаївку та вийшли на лінію Дніпра.
У зверненні 12 листопада президент Зеленський повідомив, що на Херсонщині Сили оборони звільнили понад 60 населених пунктів. На звільнених територіях і в Херсоні, правоохоронці розпочали стабілізаційні заходи.
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне