Рита Бойко з Херсонщини живе і працює в Копичинцях на Тернопільщині. Через війну їй довелося залишити дім та виїхати у Польщу, а потім, на запрошення знайомих – на Тернопільщину. Рита працює керівницею гуманітарного відділу Копичинецької міської ради.
Рита родом із Херсонської області, працювала у Тавричанській опорній школі Каховського району. Коли почалась повномасштабна війна, каже, навчальний процес скоротили, а заклад працював дистанційно. Приміщення школи почали використовувати, як укриття для місцевих.
"Коли почалась війна, я жила в приватному будинку. А люди, які жили в багатоповерхівках, першими почули ці вибухи, прокинулися від цього. Вони вийшли на балкон і побачили, що все горить, почались мені дзвінки від батьків, інтернет зник, телефонували тільки по мобільному, чи відкрите у нас приміщення, чи можна сховатися? І таким чином ми почали приймати у себе людей у підвальному приміщенні школи".
Жінка говорить, виїхали у квітні минулого року разом з молодшим сином, коли залишатися на Херсонщині було уже неможливо.
"Оскільки моя родина є родиною військовослужбовців, бо в мене чоловік військовий і син знаходився на строковій службі на початок війни, плюс я – керівник школи і мені було небезпечно залишатися на окупованій території. Ми наприкінці квітня разом зі своїм сином евакуювалися. Їхали через Василівку, Пологи, на той час, був шлях тудою. Дуже важко виїздили, але, слава Богу, ми виїхали. Мені довелось спалити чоловіка форму, медалі заховала. Важко чекати, що до тебе прийдуть".
Рита розповідає, спершу знайомі їй запропонували роботу у Польщі.
"Я працювала проєктним менеджером деякий час. Співпрацювала з USAID. Знайомі запросили нас до Кракова і допомогли там з житлом. Тому до вересня я знаходилася саме там".
Жінка говорить, коли з’явилась можливість працювати у міській раді Копичинців, вона повернулась в Україну. Зараз на посаді керівниці гуманітарного відділу Рита опікується такими ж, які і вона сама – вимушено переселеними через війну українцями.
"Я, як внутрішньо переміщена особа, розумію, що тим дітям і тим жінкам, які знаходяться тут, потрібно допомогти інтегруватися і соціалізуватися у суспільстві".
Джерело – Суспільне