Люблю ранки середини та кінця серпня в Херсоні.
Неймовірна спека потихеньку відходить. Вже відчутні дотики свіжого прохолодного повітря. Це несміливий херсонський вітерець. Лагідне нагадування, що незабаром нас чекають чудові дні ранньої осені.
Люди з навколишніх сіл привозять свій виноград. Попри всі страшні перешкоди. Бо виноград – дозрів.
Один з власників нашого винограду розповідав, як за ним, старим дідом, полював дрон, коли він обробляв виноград в себе. Ховався дід від того дрону, ховався. А потім плюнув, злобно помахав кулаком орському оператору та зайнявся виноградом.
***
Жахливі новини з Херсонщини стають ще більш жахливими, коли дізнаєшся, що загибла у Широкій Балці жінка – твоя сусідка… Бажаю ворогам згоріти в пеклі.
***
Ринок у Херсоні. Насипом лежать кавуни. Розкладені по ящиках помідори, сині, зелені “болгарські” перці.
Менше, ніж зазвичай. Все зараз менше. Але лежать, чекають дбайливих господарок, які вже активно готують банки для зимових закруток попри чергові жахливі обстріли, які знову були в ночі.
***
До війни я мало їздила в сторону Миколаєва. Частіше бували в іншу сторону, на море, на лівий берег…
А після деокупації, буквально за тиждень до Нового року, попала в Миколаїв. Дуже страшні спомини тої дороги… Закинуті поля, всі в бур’янах. Купа снарядів, чи що від них осталося, валяються на тих полях, вирви… Понад трасою просто груди металу, рашистської техніки, побиті споруди, заправки. Та майже все в руїнах. Миколаїв з зашитими вікнами…
Для мене тоді це була страшна дивина, а зараз наше рідненьке місто виглядає набагато страшніше…
Але зараз як приємно дивитися на наші поля Херсонщини чи Миколаївщини, неважливо. Все гарне, поля всі в порядку, без бур’янів. Хоть і спека, але багато крапельного поливу, тому помідори гарні, баштани класні. З соняшниками не дуже все гаразд…
Попалених полів багато, особливо за останній час. Особливо боляче, коли спалена пшениця. Це скільки ж туди вкладено… і праці, і болю, і надій, і ресурсів.
Але хочу сказати, геть без пафосу, що Ми вже перемогли ту кляту орду, що рашою зветься…
Перемогли тим, що показали всьому світу, як ми можемо боротися за свою свободу, яка у нас мощна армія, які у нас славетні воїни, які працьовиті наші люди.
***
Пропаганда російська буває “одягнена” у якісь цікавинки та начебто корисні речі. вони працюють на перспективу – вперто і системно.
Наприклад, відео з рецептами. Начебто невинна тема. Але там тільки вискакує напис: рецепт из ссср”. До речі, рецепт той може хтось і знав в ссср той, але явно не супер-пупер популярний рецепт – я, принаймні про такий не чула і таким мене в дитинстві не пригощали. Може він і до ссср існував. А, може, вигадали його вже зараз.
***
Мікрорайон Острів. Газу немає, світла немає, води немає. Кажуть, що цього ніхто робити не буде. Ті, хто залишилися на Острові, розраховують лише самі на себе…
Джерело – Гривна
