Понад 20 років господарство вирощує в закритому ґрунті виноград, суницю, нещодавно почали також вирощувати ожину, лохину, малину. Тут вирощували 400-500 тонн ягід на рік, понад 100 сортів винограду. А використання теплиць дозволяло почати постачання продукції на ринок одними з перших і отримати більший прибуток.
Війна призвела до зупинки успішного бізнесу. Вже більш ніж місяць за теплицями ніхто не доглядає. Через окупацію та фізичну небезпеку працівники не виходять на роботу. Російські загарбники вже вбили бригадира підприємства.
“Такого ще не було за 23 роки існування нашого господарства. Але рослини самі, ніби відчувають, що все буде добре, що ми переможемо. Суниця садова гарно себе почуває, ягоди зав’язуються навіть без джмелів. Зрозуміло, що люди не працюють зараз. Ми сидимо вдома у повній окупації, нашого бригадира, Оксану, застрелили на другий день війни. Такої працівниці нам більше просто не знайти. Ці вояки, які зараз перебувають у нашому селищі, на просте запитання: “Навіщо?”, відповідають, що це ми збирались на них напасти”, – говорить Михайло Павлівський.
Утім закінчує своє звернення засновник господарство оптимістичними словами з вірою в майбутнє: “Усе буде добре. Слава Україні!”
SEEDS
