На здобуття кінопремії «Оскар» у 2025 році претендує документальний фільм «Одного разу в Україні». Однією з героїнь стрічки стала талановита жителька Станіславської громади – 14-річна Іванка Хильченко.
Продюсер з українським корінням
Короткометражний документальний фільм «Одного разу в Україні» увійшов до короткого списку номінантів на здобуття премії «Оскар-2025». Виконавчим продюсером стрічки став Лієв Шрайбер – американський сценарист, кінопродюсер, кінорежисер, актор театру та кіно, лауреат театральної премії «Тоні». Про це йдеться в публікації американського видання Deadline.
Фільм розповідає про талановитих українських дітей – про те, як їм вдається долати важкі наслідки війни. Часто вони знаходять просто дивовижні способи впоратися з травматичним досвідом. Хтось через малюнки та вірші виплескує свій біль, інші діти справляються зі стресом через танці та гру на музичних інструментах.
Шрайбер називає «Одного разу в Україні» даниною мужності та творчому духу українських дітей, що зворушує та надихає.
«Приголомшливі сцени життя за лінією фронту змушують нас зазирнути в очі цим прекрасним дітям, думати про боротьбу за вільну Україну та спонукати до дії», – каже продюсер.
По лінії матері Лієв Шрайбер походить з України. Він також є співзасновником некомерційної організації BlueCheck Ukraine, яка «виявляє, перевіряє та прискорює невідкладну фінансову підтримку українських неурядових організацій та ініціатив з надання гуманітарної допомоги».
Раніше Шрайбер зняв повнометражний документальний фільм «Зустріч із Зеленським», був продюсером короткометражного документального фільму «Українці у вигнанні», а також записав повнометражний документальний фільм «Правило двох стін».
Як діти переживають війну – історія Іванки
У стрічці «Одного разу в Україні» глядачам показують історії 4 талановитих українських дітей. Одна з них – 14-річна Іванна Хильченко, жителька села Олександрівка Станіславської громади.
«Іванна – талановита художниця та оповідачка, яка живе в зоні бойових дій в Херсонській області. Вона 256 днів провела в підвалі свого будинку, пишучи та ілюструючи розповіді про героїзм українських захисників», – так про Іванку зазначено в публікації Deadline.
Як повідомляла «Гривна», після звільнення села свою радість дівчинка передала через творчість, розмалювавши батьківську хату в патріотичних мотивах. До Іванки приїздили познайомитися волонтери, військові, навіть тодішня речниця Сил оборони півдня Наталія Гуменюк.
Завдяки ініціативі Іванки в Олександрівці з’явилася нова бібліотека в модульному будиночку – замість знищеної окупантами сільської книгозбірні. Дівчинка розмальовує гільзи та робить підставки для телефонів на аукціони, пише та ілюструє казку про захисників Херсонщини.
Наприкінці 2023 року Іванна отримала грамоту від Валерія Залужного «За активну громадську позицію, патріотизм та допомогу Збройним силам України, що наближає Перемогу над ворогом».
На головній світлині: Іванна освітлює підвал, де вона ховалася під час окупації, кадр з фільму «Одного разу в Україні». Фото: deadline.com
Джерело – Гривна
