За даними ОВА, станом на кінець березня 2026 року фермери правобережної Херсонщини засіяли зерновими та технічними культурами 130 тисяч гектарів. Щоправда, через посуху аграрії перестали сіяти сою та поступово відмовляються від соняшника. Ми дізнавалися, як відбувається посівна 2026 року.
У фермерському господарстві Равіля Джамалли завершують посівну кампанію. На одному з полів будуть вирощувати льон. Частину продукції у 2025-му відправляли на експорт.
"У цьому році ми на весняну компанію засіяли вже ярий ячмінь десь 130 га. А зараз досіваємо льон, масличну культуру; десь 250 га у нас заплановано досіяти. Поступово у зв'язку з погодними умовами ми відмовляємося від соняшнику, тому що в зв'язку з тим, що немає достатньої кількості опадів, то його в нас нерентабельно вирощувати", — каже фермер.
За його словами, ці поля засівають вдруге після деокупації правобережжя. Упродовж 2025 року тривало розмінування територій, тому цьогоріч посівні площі вдалося збільшити вдвічі. У 2026-му проблемами стали ціна на пальне та нестача працівників.
"Минулий рік був аномальний у зв'язку з відсутністю взагалі опадів, посухи та відсутності врожаїв. А в цьому році основна наша зараз проблема – це здорожчання пального", — говорить Равіль.
Віталій Олексієнко очолює два фермерських господарства. Цього року засіяли 100 гектарів ріпаком і 300 — пшеницею та ячменем. Планують досівати горох та гірчицю. Цьогоріч посівні площі збільшили завдяки розмінуванню і розчистці від бур’янів. Від деяких культур довелось відмовитись.
"У 2023 році ми сіяли гірчицю, льон і дуже багато соняшнику. Але від технічних культур, таких як соняшник, довелося відмовитися, бо в ґрунті не вистачає вологи. І в 2023-му, і в 2024-му, і навіть у 2025 році соняшник приносив нам тільки збитки", — говорить Віталій.
Основними проблемами на сьогодні він називає посушливий клімат і нестача робочих рук.
"Так як не вистачає кадрів, приходиться працювати і самому. Працюю на всій техніці: на обприскувачі, комбайні та сівалці. У верхньому орному шарі ґрунту ще є достатньо вологи, тож можна сіяти, особливо якщо пройде дощ. У метровому шарі ґрунт цієї зими також добре накопичив вологу", — говорить фермер.
Господарства Віталія Олексієнка на пряму співпрацюють з експортерами. За його словами, собівартість продукції цього року збільшиться через підвищення цін на пальне. Станом посівів фермер задоволений.
"Це озима пшениця. Я оцінюю її як дуже-дуже задовільну, тому що вона була посіяна майже по пару. Загиблі площі в нас є лише по ріпаку — приблизно 30 гектарів. Але він був посіяний занадто пізно і увійшов у зиму не в тій фазі, яка потрібна для успішної перезимівлі. Техніку я використовую завдяки підтримці благодійного фонду "Жнива перемоги" Говарда Баффета", — розповів Віталій.
За даними ОВА, станом на кінець березня 2026 року на деокупованій Херсонщині розмінували 460 тисяч гектарів земель, що становить 90 відсотків від усіх сільськогосподарських угідь правобережжя області. З них 130 тисяч гектарів — засіяні озимими культурами.
Зокрема 105 тисяч гектарів займають зернові — переважно озима пшениця, трохи менше озимий ячмінь. Ще 22,5 тисячі гектарів — це озимий ріпак, розповів директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Дмитро Юнусов.
"Щодо ярих культур, наші аграрії планують засіяти 80 тисяч гектарів технічних культур. Зазвичай близько 75 тисяч гектарів відводять під соняшник і приблизно 5 тисяч — під льон. Також планують посіяти ярий ячмінь та яру пшеницю — разом близько 30 тисяч гектарів. У порівнянні з минулим роком це приблизно в один і два рази більше, ніж було у 2025‑му", — говорить Юнусов.
За його словами, серед основних проблем для аграріїв правобережжя є логістика, зокрема, доставка врожаю у порти Одеси. А також відмова банків у кредитуванні через близькість до зони бойових дій.
"Ми бачимо, що ворожі дрони можуть залітати на 30–40 км у глиб території, і наші фермери вже відчувають, що збирати врожай буде небезпечно. Тому ми готуємось до цього заздалегідь. У господарствах створюють пожежні бригади, які будуть чергувати під час робіт", — розповів Юнусов.
Зараз також впроваджується поділ територій на зони ризикованого землеробства: це зони військового ризику — до 50 км від лінії бойових дій, де господарства зможуть отримувати дотації, а також зони ризику через кліматичні умови, додав він.
Джерело – Суспільне
