23 липня у Херсоні попрощалися з двома військовослужбовцями. 49-річний солдат Дмитро Бабенко загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині. 37-річний солдат Іван Галайда загинув поблизу Іллінки на Донеччині.Військовослужбовець Іван Галайда у лавах ЗСУ служив з вересня 2024 року, розповіла його мати Людмила.
"Мій син був мирна людина, не для війни. Він дуже любив, цікавився історією України. Призвали його в 79-ту бригаду. У Чернігові було навчання. У Покровському районі, село Іллінка, він пропав безвісти 21 листопада 2024 року. А у квітні його обміняли. В травні зробили аналіз ДНК, а в липні вже нас сповістили", — говорить мати Людмила Калайда.
До повномасштабного вторгнення Іван працював будівельником, розповіла мати загиблого бійця.
Загиблий боєць з Херсонщини Іван Галайда. Суспільне Херсон"Любив він дуже будувати, майструвати. Я з Києва забрала рюкзак — повен проволок, поробок, якісь різні штуки. Він все таке любив. Добра, чуйна, скромна, тиха, спокійна людина. Ми ніколи з ним проблем не мали. Я взагалі думала, що він буде вчителем історії. Бо він, я ж кажу, що він все вивчав, знав усіх отаманів. Батько Олександр Галайда, теж козацького роду, з Хмельницької області", — говорить мати.
Попрощались також і з 49-річним солдатом Дмитром Бабенком, який загинув під час виконання бойового завдання у Харківській області, розповіла дружина Ірина.
Загиблий військовий з Херсонщини Дмитро Бабенко. Суспільне Херсон"Мій чоловік загинув 18 липня під Ізюмом. В нього залишилося три його прекрасних сини. Двоє повнолітні, один син залишився неповнолітній, 14 років, Іван. Добрий, він чуйний, завжди всім допомагав, робив усе з посмішкою. Де не кинься, всі його меблі по городу Херсону, усім він робив. Він був чуйний, чуйний батько, всім допомагав. Я просипалася коханою: "Доброго ранку, кохано", засипала зі словами: "Надобраніч, кохано". Отак 27 років ми прожили душа в душу, ми були одне ціле", — каже дружина бійця.
Дмитро був столяром, працював збиральником меблів, говорить Ірина.
Прощання із загиблими військовими Дмитром Бабенком та Іваном Галайдою, Херсон, 23 липня 2025 року. Суспільне Херсон"Він сам пішов. Свекров, і середній син, і він, вони три роки були в окупації. 6 січня вони виїхали, 9 січня вони вже приїхали, перетнули кордон з Білорусі до України. 11 вони вже були в Херсоні. Цього року у кінці січня він пішов сам. Він пережив дві окупації, правого та лівого берега. Я просто відчула, що мого чоловіка не стало. І я почала дзвонити цілу ніч", — каже Ірина Бабенко.
Раніше керівник РВА Літвінов повідомляв, що на Херсонщині 15 липня попрощались із загиблим військовим Сергієм Уродлівченком.
Суспільне Херсон