Час від часу в інформаційному просторі з’являються новини-жахалки, мовляв, російські окупанти готуються до форсування Дніпра, зібрали 300 човнів для наступу на Херсон тощо. А яким насправді є плацдарм окупантів на Херсонщині, яка ситуація у ворожому угрупованні на лівобережжі?
Наприклад, 19 червня військовий рух опору «Атеш» повідомив, що його агенти зафіксували активне переміщення ворожої військової інженерної техніки в окупованому Криму. Водночас російські окупанти поширюють фейкову інформацію, нібито ця техніка їде в Херсонську область для форсування Дніпра.
А кілька днів тому український воєнний журналіст Андрій Цаплієнко оприлюднив відео з навчань окупантів на лівому березі Дніпра, де вони нібито тренуються форсувати річку.
Тобто російське командування не полишає намірів висадити десант на правобережжі Херсонщини. Мріючи про повторне захоплення Херсона, окупанти поширюють фейки, щоб залякати населення регіону. Які сьогодні сили ворога в угрупованні «Дніпро», що перебуває на лівобережжі Херсонщини? Чи здатні вони дійсно форсувати річку та й узагалі на що здатні?
Про ситуацію в російському угрупованні «Дніпро» розповів військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко. Далі – пряма мова.
«Можуть утримувати плацдарм максимум в обороні»
Насправді все набагато складніше і, скажімо так, тривожно для самого ж УВ (угруповання військ, – ред.) «Днепр». Щоб розуміти, про що йдеться, слід нагадати, що УВ «Днепр» це найбільша за кількістю група військ окупаційних сил – понад 125 тисяч тіл! Але при цьому це угруповання і неефективне, і в найскладнішому становищі з усіх інших.Річ у тім, що вся ця людська маса змушена не просто контролювати лівобережну Херсонську область та частину Запорізької, а й колосальну за мірками будь-якого іншого УВ потенційну лінію зіткнень. У випадку з УВ «Днепр» це річка Дніпро та протяжність цієї ЛБЗ (лінії бойового зіткнення, – ред.) понад 300 км! Але і це ще не все, адже в зоні ризиків знаходиться і Кінбурнська коса, і південь Херсонської області, а це ще 350 км разом – 650 км!
УВ «Днепр» має найбільшу потенційну ЛБЗ і найбільшу площу, яку вони змушені контролювати – майже 34 тисячі км². Грубо кажучи: 3-4 окупанти на 1 км².
При цьому територія Херсонщини відрізняється від багатьох ділянок бойових дій невеликою присутністю населених пунктів у глибокій тиловій зоні, а також поділ усього регіону на зони-плацдарми у вигляді трас Р-47, Р-57, М-14, М-17. Фактично, 20-25 кілометрів від берега Дніпра та формування оборонних рубежів втрачають сенс, оскільки сипатимуться вони в режимі нонстоп.
Напевно, саме з цієї причини практично вся біомаса УВ «Днепр» зосереджена саме там, де дуже переживають, що щось може статися і не впевнені, що «гвардія» Теплинського (російський генерал Михайло Теплинський – командувач окупаційного угруповання військ «Дніпро», – ред.) не витримає несподіваного удару. Одна справа – тримати під умовним контролем Олешки та Нову Каховку, Голу Пристань та Любимівку, але зовсім інша – приділяти увагу всім 650 кілометрам берегової лінії, де будь-якої миті може статися щось зовсім несподіване.
УВ «Днепр» це угруповання, яке закинули на плацдарм, який у нинішньому складі сил і засобів вони можуть утримувати максимум в обороні. Але аж ніяк не у форматі початку якихось масштабних десантних операцій з метою наступу на Херсон, Миколаїв, Одесу. Але навіть якщо говорити про оборону, то вразливих місць і, скажімо так, білих плям на цьому плацдармі дуже й дуже достатньо. Саме з цієї причини у Теплинського рве п’яту точку від переживань.
УВ «Днепр» це чимала купка безглуздого м’яса, яке не застосовується за призначенням як на Покровському чи Костянтинівському напрямках – більша частина їх просто сидить. Так, є частина, яка намагається штурмувати острови і періодично в пориві лемінгів кидається на правий берег, але в пропорції з усім угрупуванням це не той відсоток, який міг би становити загрозу. Але загалом сам плацдарм – це порохова бочка.
Саме та порохова бочка, яка, якщо буде запалена, зупинити процес горіння та детонації вже буде просто неможливо. Тому на півдні в окупантів не перспективи прориву та тріумфу, а з осені 2022 року – страх та… ненависть через страх.
Гривна
Ілюстративне фото із соцмереж