Про це виданню ZMINA розповіла його мати Любов Петровська.
За словами матері, перед війною в її сина виявили золотистий стафілокок, який він не встиг вилікувати. А після незаконного засудження та перебування протягом більш ніж трьох років у нелюдських умовах у Миколи почали з’являтися на тілі фурункули й абсцеси. У російських пенітенціарних установах не надається належна медична допомога. Здебільшого українським бранцям дають від усіх хвороб парацетамол або мазі.
“Якщо гній потрапить у кров, у нього буде зараження крові. Йому в російській в’язниці колись дали крем, але він не допомагає”, – каже мати.
Любов зазначає, що через пошкоджений протез у Миколи всихає нога. Через це йому важко ходити, сидіти та лежати.
“У сина з’явилися сильні головні болі. У нього висока температура. Йому треба пройти курс лікування з антибіотиками, а також ставити крапельниці”, – пояснює Любов.
Жінка скаржиться, що в російських в’язницях відмовляються приймати ліки від рідних. Родина може передати дві посилки до 20 кілограмів на рік, але в них не має бути медикаментів.
“Протягом більш ніж трьох років перебування в місцях позбавлення волі він без медичної допомоги. Через це в нього пішли ускладнення. Мою дитину треба рятувати, адже він тяжкохвора людина з інвалідністю. Я не знаю, що робити, куди ще звертатися”, – скаржиться мати.
Також Любов розповідає, що на всіх ув’язнених не вистачає теплої води в душі, тому її син часто змушений митися під холодною водою.
“Він дуже схуд. Їх годують так, щоб вони не померли з голоду”, – додає вона.
Раніше ZMINA повідомляла, що Микола Петровський має інвалідність. У 2014 році він потрапив в автомобільну аварію, після чого йому довелося ампутувати частину стопи. У Миколи також була зламана щелепа і пошкоджена ліва частина обличчя, тому він погано чує й бачить. До того ж у чоловіка діагностовано виразку шлунка.
Через невдале протезування в нього викривився хребет, що призвело до протрузій міжхребцевих дисків. Тому він завжди страждав на сильний біль у спині, потребуючи постійної медичної допомоги. Він весь час перебував під наглядом травматолога та ортопеда.
Попри свій стан, під час окупації Микола вів волонтерську діяльність, розвозячи хліб малозабезпеченим та евакуюючи людей з Херсона.
Росіяни викрали волонтера Миколу Петровського 27 березня 2022 року в центрі Херсона, його пів року утримували в підвалі співробітники ФСБ, а під час відступу російських військ вивезли з міста.
Чоловік, який перебував з ним у Сімферопольському СІЗО № 2, розповів, що в Петровського почався фурункульоз, а протез постійно натирає п’яту. Через неякісне харчування в нього також загострилася виразка шлунка. Саме тому Микола просив передати йому знеболювальне. Однак адміністрація пенітенціарної установи відмовлялася приймати деякі ліки.
27 вересня 2023 року окупаційний “верховний суд” Криму визнав Петровського винним за статтею про шпигунство і відправив на 16 років до виправної колонії суворого режиму.
Микола, як цивільна людина з інвалідністю, має право на повернення або депортацію без жодних умов та обмінів. Натомість його незаконно утримували понад три роки в російських в’язницях, постійно застосовували тортури та засудили на закритому суді.
