Попри щоденні обстріли, у травні 2025 року в Херсоні відкрилося нове кафе “Голодна гуска”. Його власниця Анна Ушакова довго працювала фармацевткою, але згодом вирішила спробувати себе в підприємництві. Після звільнення Херсона вона залишилася й почала втілювати ідею власного закладу.
“Ми вирішили зробити такий заклад, де можна насолодитися гарною атмосферою, скуштувати смачні страви, відпочити з друзями. У Херсоні це необхідно, бо зараз така напружена ситуація, і треба хоч іноді розслаблятися”.
“Вгору” розповідає про нове кафе в Херсоні, особливості ведення бізнесу під час війни та повсякденні виклики, з якими стикається підприємиця.
Про концепцію та оформлення кафе
Відвідувачі часто цікавляться назвою кафе “Голодна гуска”. У 2022 році поширилася історія про диких гусей, які в Каланчаку нібито збили російську авіацію. Хоча епізод, найімовірніше, є вигадкою, саме він лежить в основі назві:
“Ми так надихнулися цією подією, що вирішили: гуска стане гарною назвою. І це буде символом опору, символом стійкості для херсонців”.
Оформлення кафе Анна продумувала особисто. В інтер’єрі багато зелені, рослин і картин. Декор на стінах вона створювала власноруч – із гіпсу ліпила фігури, плела сітку для плюща. За її словами, хотілося зробити простір не лише функціональним, а й естетично привабливим, щоб відвідувачі могли відпочити в атмосфері спокою.
До оформлення долучився й чоловік Анни. Зокрема, він допомагав із технічними деталями. Для освітлення використали 3D-принтер: готових світильників, які б пасували до концепції, знайти не вдалося, тож їх надрукували самостійно.
Про фінансову допомогу з відкриттям
Анна розповідає, що заклад вдалося відкрити завдяки грантовій підтримці від Центру зайнятості. Водночас ця допомога виявилася не такою простою: з оформленням гранту пов’язано багато нюансів, про які спочатку не було відомо. За її словами, якби звернулися до Центру зайнятості раніше, було б легше зорієнтуватися в умовах, вимогах та необхідних діях. На початку процес був складним через велику кількість технічних і адміністративних деталей. Щоб розібратися в умовах, доводилося самостійно перечитувати нормативні документи.
Зрозумілі пояснення з’явилися лише після того, як власники подали бізнес-план на коригування і їм зателефонували з Центру зайнятості. Там детально розповіли, які документи потрібно зберігати, як поводитись із майном, придбаним за грантові кошти, і як проходитимуть перевірки.
Анна зазначає, що паперової роботи дуже багато: як для звітності перед банком, так і перед державними структурами. Значну підтримку в цьому надає Центр зайнятості:
“Вони дуже допомагають з роботою. Я їм щиро вдячна, вони завжди з розумінням ставляться до підприємців, завжди допоможуть і підкажуть”.
За грантові 250 тисяч гривень закупили кухонне обладнання, меблі й продукти, а за власний кошт зробили ремонт. Хоча у підприємців був і власний стартовий капітал, без гранту вдалося б реалізувати лише значно скромніший проєкт.
Про труднощі ведення бізнесу в Херсоні
Анна розповідає, що найбільші труднощі виникли з пошуком приміщення. Здавалося б, у Херсоні багато пустих приміщень, але через відсутність контактів і виїзд власників знайти щось під бізнес було майже неможливо.
За словами підприємиці, спочатку був зовсім інший бізнес-план: невеликий формат на виніс із невеликою кількістю персоналу і без великої кухні. Але знайдене приміщення вже мало облаштовану кухонну зону, тож довелося змінювати концепцію. Тому додали нові позиції до меню, розширили формат, що вимагало більше ресурсів та зусиль.
Проблемним виявився і пошук персоналу. У Херсоні залишилося мало людей із фахом кухаря, а специфіка закладу – азійська кухня, зокрема суші, вимагала додаткових знань. Дехто погоджувався працювати кухарем, але до роботи з суші ставився обережно або зовсім відмовлявся.
Серед інших труднощів, з якими довелося зіткнутися, Анна називає постачання продуктів. Все потрібно ретельно прораховувати, бо товари швидко закінчуються, особливо у дні, коли є потік клієнтів. Один день може бути жвавим, інший – практично порожнім, але витратні матеріали та продукти мають бути постійно. Водночас підвищуються податки, а тарифи на комунальні послуги для бізнесу в Херсоні залишаються високими, розповідає власниця.
Анна визнає, що існує постійна загроза обстрілів, дронових атак та інших небезпек у Херсоні. Це, безумовно, впливає на роботу бізнесу: під час активних обстрілів чи масованих запусків дронів люди рідше виходять з дому. Виникають труднощі навіть із доставленням – таксисти неохоче беруть замовлення, коли є небезпека потрапити під вогонь.
За її словами, власники добре усвідомлюють усі ризики, адже розуміють, де перебувають і з якими умовами мають справу. Можливість збитків також не виключають.
“Ми дуже хотіли працювати, – пояснює Анна, – було непереборне бажання відкриватись. Тому що хто, як не ми? Зараз у Херсоні дуже мало місць, де можна просто прийти й відпочити душею. Забути ці всі проблеми, “бахи-бабахи”, і трохи перепочити.”
Про щоденну роботу кафе
Анна розповідає, що кафе працює щодня з 9:00 до 19:00. У першій половині дня, люди переважно на роботі, тому іноді щось замовляють на доставлення: каву або щось невеличке. Значно активніше відвідувачі починають приходити у другій половині дня.
Водночас найбільше замовляють через доставлення та самовивіз. Як зазначає підприємиця, люди звикли зайвий раз не виходити з дому.
“Ми навіть не очікували, що буде така кількість замовлень. У перші дні після відкриття ми створили інстаграм, почали постити контент, і вже люди потихеньку почали приходити. Сарафанне радіо: хтось сказав, хтось показав. Завдяки тому, що у нас смачно, люди передають одне одному цю інформацію, – розповідає власниця.
За словами Анни, через неочікувану кількість замовлень у кафе найняли двох кухарів. Згодом стало зрозуміло, що для повноцінної роботи в години пік потрібен ще один, аби не затримувати приготування. Допомагає з пошуком робітників також Центр зайнятості.
Анна радіє позитивним відгукам від людей і розповідає, що в кафе швидко зʼявилися постійні клієнти.
“Я дуже люблю готувати, тому всі наші страви – це те, що подобається мені, моїй сім’ї й моїм друзям”.
Оксана Кривіцька, ВгоруФото: Олександр Андрющенко
