Тараса Ставнійчук народився 30 червня 1993 року в Херсоні. Він був чесною та гідною людиною, закінчив Державну морську академію, працював у морській галузі, створив сім’ю та виховував сина, який важко переживає втрату батька.
Після початку повномасштабного російського вторгнення, у квітні 2022 року, Тарас Ставнійчук добровільно став на захист України, попередньо вивізши свою родину з окупованої території. Він служив головним сержантом роти у складі 30 окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького, де відповідав за особовий склад, був головним у штурмових групах та надійним помічником командира роти. Протягом майже трьох років він мужньо та професійно брав участь у найзапекліших боях на Харківському та Донецькому напрямках.
Старший сержант Тарас Ставнійчук загинув у січні 2025 року в Бахмутському районі Донецької області, рятуючи життя своїх побратимів. Дружина загиблого наголошує на його чесності, відданості обов’язку та тому, що інтереси родини, побратимів та країни він завжди ставив вище за власні. Його подвиг, за словами Анастасії, є проявом нескореного українського духу.
Анастасія Ставнійчук висловлює переконання, що присвоєння Тарасу звання “Герой України” стане визнанням його жертовності та увіковічнить його ім’я в пам’яті українського народу. Для їхнього сина Тарас назавжди залишиться прикладом найкращого батька та справжнього Героя, який мріяв побачити вільну Україну.
Дружина загиблого закликає Президента України та відповідні державні органи гідно вшанувати подвиг Тараса Ставнійчука, а також просить усіх небайдужих підтримати петицію, щоб пам’ять про Героя жила в серцях українців.
newtime.ks.ua
