Правобережна Херсонщина всіяна залишками побитої військової техніки, хоча від часу деокупації минуло вже 2 роки. Як і хто в Україні займається збором та утилізацією військового мотлоху?
РОСІЙСЬКИЙ МОТЛОХ НА ПОЛЯХ ХЕРСОНЩИНИ
У прифронтових регіонах діють обмеження на збирання такого брухту. За інформацією асоціації «УАВтормет», його вивезення можливе в невеликих обсягах, водночас із чималою кількістю паперових погоджень.Саме тому цей мотлох донині лежить на полях, у лісосмугах, навіть у селах Херсонщини. Спалена важка техніка продовжує забруднювати довкілля, адже ґрунт у тих місцях, де вона горіла, і досі поглинає важкі метали та є катастрофічно забрудненим.
Знищений російський непотріб, що нині лежить на Херсонщині, показав заступник голови ХОВА Володимир Клюцевський, опублікувавши фотодобірку в соцмережі.
«Коли їдеш від села до села по всіх деокупованих громадах, то частіше використовуєш нові дороги, протоптані військовою технікою по полях чи нескінченних попалених війною лісосмугах. І мимоволі натикаєшся на присутність ерефівських окупантів. Точніше на те, що Збройні сили України дозволили їм залишити.
Херсонщина переплавить увесь цей непотріб для нової мирної техніки, яка братиме участь у відновленні понівечених орками територій. А в цілому «картина» їхнього перебування жахлива…» - написав він під фото (див. у кінці цієї публікації).
НА ПОЛЯХ – ЗАЛІЗЯЧЧЯ, ЯКЕ ГОДИТЬСЯ ДЛЯ МУЗЕЇВ ЧИ НА УТИЛІЗАЦІЮ
Розчищення українських територій від знищеної російської військової техніки – це прерогатива Міноборони. Збором, транспортуванням і зберіганням залишків конверсійного металобрухту (брухту військового походження) воно займається з червня 2023 року.Загалом брухт збирають та групують орієнтовно на 80 ділянках в Україні, повідомляла пресслужба Міноборони навесні цього року. А перші роботи з розвідки місцевості, зачищення та групування брухту були проведені на Харківщині та Херсонщині.
Подальша доля залишків техніки залежить від їхнього стану. Експерти Міноборони та залучені консультантами перевіряють:
- чи може ця техніка бути донором запчастин для техніки ЗСУ;
- чи може стати музейним експонатом або частиною виставок;
- чи може бути утилізована, як металобрухт згідно з визначеними процедурами.
«Трофейну техніку, яку можна було поставити в стрій або використати як донора – забрали з полів одразу. Нині на звільнених територіях залишилося те залізяччя, яке годиться для музеїв чи на утилізацію. Завдання Міноборони – оприбутковувати цю техніку в якості металобрухту з подальшою переробкою для реалізації її на внутрішньому ринку. Крім того, ми працюємо в правовому полі, щоб залучити можливості для виходу на зовнішній ринок, адже нині закон про металобрухт забороняє експортувати військовий брухт за кордон», – зазначив начальник Управління відчуження та утилізації надлишкового військового майна Міноборони Олег Коваль.
СОТНІ КІЛОГРАМІВ ЗОЛОТА, СРІБЛА, ПЛАТИНИ
Станом на 1 листопада 2024 року, за даними Генштабу, Збройні сили України знищили майже 60 тисяч ворожих танків, бойових броньованих машин, автоцистерн та інших воєнних автомобілів.Це сотні тисяч тонн брухту чорних та кольорових металів, що потребує переробки та утилізації. А деякий брухт містить і дорогоцінні метали.
Так, станом на серпень цього року на майданчиках знищеної техніки було накопичено 1000 тонн металобрухту із вмістом дорогоцінних металів. У складі металобрухту виявлено 100 кг золота, 1900 кг срібла та 25 кг платини, повідомили в Міноборони.
За 7 місяців 2024 року Міноборони отримало від переробки дорогоцінних металів 24,7 млн гривень. До кінця року планується отримати ще не менше 18 млн гривень. Більша частина цих коштів спрямовується до держбюджету, а решта залишаються на спецфонді Міноборони та використовуються для потреб ЗСУ.
Війна триває, і знищена російська військова техніка, як і українська, на жаль, все більше заполоняє наші землі. Вочевидь, такі жахливі картинки спотвореного довкілля, як на фото нижче, ми бачитимемо ще довго…
На знімках: землі правобережної Херсонщини, засіяні знищеним військовим мотлохом окупантів. Фото: фейсбук/Володимир Клюцевський
Гривна