Катерина Нестеренко із Херсонщини 24 лютого прокинулася від вибухів і побачила ворожі вертольоти. Майже весь жінка вимушена була жити у підвалі. Від постійного стресу та хвилювання її здоров’я погіршилося. Завдяки допомозі волонтерів, жінку в передінсультному стані вдалося вивезти та відправити до прихистку у Войнилів.Пані Катерина мріє знову побачити рідне село і поратися на своєму городі під мирним небом
Катерині Нестеренко 75 років, і всі їх вона прожила в селі Велетенське Херсонської області. Все життя вона пропрацювала медичною сестрою в гастроентерологічному відділенні районної лікарні. Чоловік пішов з життя 18 років тому, тож пані Катерина займалася господарством сама, інформують "Вікна" з посиланням на "Карітас Івано-Франківськ".
"24 лютого прокинулася від вибухів. А потім побачила вертольоти. 68 ворожих вертольотів... Вони летіли так низько, що можна було розгледіти їх до деталей.. Я пам’ятаю цей страшний день, наче це було вчора", — згадує пані Катерина.
З початком повномасштабного вторгнення її життя докорінно змінилося. Майже весь час жінка вимушена була жити у підвалі. Тільки коли на дворі все стихало, вона виходила з укриття та намагалася швиденько навести лад на городі, приготувати їсти чи поприбирати в хаті після наслідків обстрілів. Адже вікна та двері не витримували вибухової хвилі.
Від постійного стресу та хвилювання здоров’я жінки погіршилося. Вона і до війни мала проблеми зі щитовидною залозою, та, як результат, деформацію суглобів, проблеми з ногами та хребтом. Але з початком обстрілів, які безперервно відбуваються й досі як в день, так і в ночі, додалися ще проблеми зі сном та надмірною тривожністю.
Завдяки допомозі волонтерів, жінку в передінсультному стані вдалося вивезти та відправити до прихистку у селищі Войнилів.
"В мене проблеми з ногами. Тож я була така щаслива, що мене приїхали зустріти біля потяга, привезли сюди та поселили. Я не очікувала такої постійної турботи та допомоги. Я дуже задоволена і дуже вдячна!", — ділиться жителька прихистку.
Що чекає завтра, пані Катерина не знає. Вона мріє побачити знову рідне село, до болю знайомі краєвиди. Поратися на своєму городі, але вже під мирним небом. І щиро вірить, що завдяки підтримці один одного, ми зможемо подолати усі негаразди та повернутися до життя, яке поки що залишається тільки в мріях та спогадах.
Нагадаємо, прихисток для внутрішньо переміщених осіб старшого віку знаходиться у селищі Войнилів Калуського району Івано-Франківської області. У ньому проживає близько 40 людей "золотого віку", які приїхали з Херсонщини, Донеччини та Харківщини.