Начальник Нововоронцовської СВА Андрій Селецький - історик, краєзнавець, волонтер Червоного Хреста, а після деокупації – керівник громади під час військового стану. Цими днями минає рік з моменту його призначення на посаду. «Херсонщина за день» поставила кілька запитань Андрію Селецькому, і відповіді, які ми почули, були досить щирими.
- Нововоронцовка не була в окупації, на відміну від інших населених пунктів громади. Але Ви лишалися тут весь час: возили гуманітарну допомогу, евакуювали людей. З чого почалась допомога?
- Всі 9 населених пунктів нашої громади були в окупації, крім самої Нововоронцовки. Я зустрів війну в Херсоні. Одного разу був запит на евакуацію – я поїхав забрати людей, і зрозумів, що це моє, що я зможу цим займатися. Так, як мої батьки, діди, прадіди все життя провели у Нововоронцовці, то звісно – перший погляд був направлений саме туди. Але вивозив людей і з Берислава, Качкарівки, Республіканця… На жаль не всі погоджувалися. Була ситуація – приїжджаю в село до старенького дідуся. Його родичі по телефону домовлялися зі мною, просили вивезти. Я заходжу, кажу, збирайтеся, поїдемо. А він відмовляється. Аргументи про війну і про те, що я дістався до нього, ризикуючи власним життям, не працюють. Так він і не виїхав той дідусь…
Машина Андрія Селецького, на якій він евакуював людей- Який населений пункт громади постраждав найбільше від російської навали?
- Це Осокорівка. Перший населений пункт громади, який було звільнено з-під окупації. У березні воно було окуповане, а вже у квітні там були наші захисники. Брали село штурмом, і відігнали орків до нашого відомого на всю країну кавуна. Відстань звідти до Осокорівки 1,5 км, тому її мало не по камінчику розібрали – гатили всім, що було. Наразі можу сказати – село пошкоджене на 95%. Осокорівка наразі знаходиться у зоні активних бойових дій, тому про відновлення поки що мова не йде. Державні програми такі як «ЄВідновлення» - там не працюють. Тому ми в Осокорівку залучаємо волонтерські організації, які надають матеріали для ремонту.
«Рузький мір» - руйнація, що залишили по собі орки - Великою проблемою під час окупації була медична допомога. Як з цим було у Вашій громаді?
- У Нововоронцовці районна лікарня працювала, не припиняла роботи. Багато лікарів виїхало, але ті, хто залишився, працювали. По селах ФАПи хто міг продовжувати діяльність – працювали. Медикаменти в районній лікарні були завдяки волонтерам. А по селах було дуже скрутно: ліки від серцевих захворювань, навіть звичайні від температури – їх не було зовсім. Ті, що давали росіяни, не допомагали.
Я особисто завозив ліки в окуповані села. Це було після того, як орки грозилися мене розстріляти. 30 квітня. Тоді сказали: «Ще раз побачимо тебе, і все». Я розумів, що це дорога в одну сторону, але ж люди в селі…. Вони були при смерті. В Гаврилівці, Дудчанах, Миловому. І мене справді поклали обличчям донизу і хотіли розстріляти. Але… Ну, мабуть, мій час ще не прийшов. Я залишився живий і продовжив свою роботу.
- Після призначення головою військової адміністрації – яке питання мали вирішити в першу чергу? Яким було Ваше перше рішення?
- Перше, що я зробив, це зателефонував всім своїм друзям-волонтерам з різних організацій. Сказав, що мене призначили начальником, ну і все, тримайтесь тепер – я від вас не відстану… І дякуючи цим зв’язкам, дякуючи тому, що я сам працював волонтером – і дотепер вдається вирішувати нагальні проблеми.
А рішення стосувалося матеріально-технічних цінностей і колективу. Зібрав всіх на роботу, бо багато ж роз’їхалось людей. І почалось: «а як ми працювати будемо, а вікон немає, а комп’ютери зникли…». Було навіть таке, що немає паперу, картриджів на принтери і таке інше. Зараз вже налагодили роботу, питання більш робочі, щоденні. До мене в апараті громади нараховувалося 65 людей, зараз – 56.
Відновлювали оселі і взимку - допомагали Міжнародні організації
Черкаси - це місто-рятівник для Нововоронцовки. Звідси гуманітарна допомога надійшла першою - 12 вантажівок
Прибирання села після орків стало справою честі для людей- Що з інфраструктурою громади – енергопостачання, газ, вода? Це ще на стадії відновлення?
- Електрику ми відновили по всій громаді. На 50% заживлена Осокорівка, знову ж таки через те, що вона лишається в зоні активних бойових дій. До війни було газифіковано 3 села, зараз знову йде підключення абонентів. Працюємо над проєктом щодо газифікації самої Нововоронцовки. Це питання не на один місяць роботи.
Небезпечними знахідками досі всіяний колишній пляж Нововоронцовки
Будівля сучасної школи після влучання боєприпасу Іскандер
Будівля сучасної школи після влучання боєприпасу Іскандер- Після підриву Каховської ГЕС – постало питання водозабезпечення. Ваше рішення щодо відновлення колодязів у громаді – спрацювало? Чи є подібні проєкти для інших сіл громади?
- Поки що колодязі ми відновили у Нововоронцовці. На це треба теж залучати кошти. Найбільша кількість старих колодязів – залишилась в Осокорівці. Так, ми працюватимемо й далі в цьому напрямку, адже без води люди просто не зможуть жити. Вартість робіт для того, щоб відновити і зробити зручним для людей колодязь з водою – 118 тисяч гривень. По верховим селам там не буде проблем, вони були заживлені не від Каховського водосховища, а від власних, підземних джерел. Тема води для Нововоронцовки дуже прибуткова. У нас є родовище мінеральної води. У планах – налагодити лінію випуску власної мінералки, це інвестиційна привабливість громади. Особисто я за те, щоб зробити це підприємство комунальним, і заробляти гроші на потреби громади.
- Дуже багато громадських благодійних організацій з-за кордону зараз працюють на Херсонщині. У Вашої громади є якісь постійні партнери, налагоджені зв’язки?
- Так. Ми пишаємось і дуже вдячні тим, хто з нами постійно співпрацює. Це World Central Kitchen, USAID (ми ввійшли до програми Dobre USAID), Юнісеф, Програмами U-LEAD, Міжнародна Організація Червоного Хреста. Наприклад, щодо Червоного Хреста – я особисто турбувався про те, щоб у громаді було відновлено роботу осередку цієї організації. Ще в 2020 році він розпався, а зараз відновив роботу. Ідея Червоного Хреста – вона дуже вдала, і на моєму особистому прикладі вона спрацювала. Коли хтось закидає про невдалу роботу ЧХ, я можу відповісти, що на власному досвіді перевірив цю ідею і цю роботу. І в мене вийшло, то чому не може вийти в інших?
Допомога волонтерів з Нідерландів - комфортний автобус для потреб громади
Машина пожежної охорони - теж результат волонтерської праці- Ваші кавуни з Нововоронцовщини цього літа були зірками в мережі. Співпраця з Братами Білецькими – це випадковість чи так історично склалося?
- Це мої добрі друзі, ми працювали разом, відроджували туризм на Херсонщині, водили екскурсії. Цього літа я вмовив одного з фермерів на свій ризик посадити баштан, і це поле дало врожай. Хлопці продали через Інтернет майже 100 кавунів, і це допомогло зібрати кошти для ЗСУ – для «річкової війни». Придбали човни та мотори для захисників.
- Агросектор в громаді зараз – працює чи ні, і що потрібно для відновлення?
- Не працює абсолютно. Якщо хтось виходить в поле – це виключно його ризик, його рішення. Треба розмінування. Хтось своїм металошукачем розміновує, хтось чекає ДСНС. Але черга до рятувальників дуже довга. Хотіли записатися на навчання щодо розмінування, але і там, як виявилось, треба чекати. Спочатку мають навчитися ЗСУ, правоохоронці, рятувальники, потім черга й до нас дійде. Розумію, що справа не одного дня. Але цей сектор страждає, бо людей годує сезон, годує поле. Для нас це болючий удар, що відтинає заробіток – як самої громади, так і фермерів.
- Наскільки працює вертикаль влади?
- Працює. Просто є консультація – і ти завжди її отримаєш. А є реальна допомога – і тут ти отримаєш її тільки з наявного ресурсу. Для прикладу – нам в громаді постійно потрібен екскаватор. Але реально ми можемо його замовити тільки через Херсон. Тому що придбати зараз не можемо – це дуже довга за часом справа, та і коштів на це зараз немає. Отож, замовляємо, приїздить, користуємось, - і до наступного разу. А є випадки, коли все вирішується телефонним дзвінком. Я особисто звертався до Олександра Прокудіна (голови Херсонської ОВА – ред.) за допомогою. Потрібен був океанський контейнер для зберігання різних матеріальних цінностей. І через півгодини він зателефонував і сказав, що нам привезуть контейнер. Того ж дня контейнер був у громаді. Тому в мене немає питань щодо роботи. Розумію, що є ресурс і він обмежений.
- За Вашими оцінками – що потрібно зробити після Перемоги. Окрім відбудови. І чи повернуться люди до Херсонщини, до Нововоронцовки?
- Люди повернуться. Але робити потрібно не після Перемоги. А вже зараз, сьогодні, в цей час і момент. Думати, що хтось прийде і після Перемоги нам вручить чарівну паличку для вирішення проблем – це не варіант. Тут і зараз потрібно шукати шляхи, відроджувати, працювати на благо громади. Я вірю, що Херсонщина відродиться. Це беззаперечно. Це Богом поцілована земля, і у нас є все для того, аби красу нашої Батьківщини, дари її землі, побачив увесь світ. Справа тільки за нами, за нашими рішеннями і діями!
P.S. 30 вересня ворог знову атакував Нововоронцовку. Рашисти били по місцях, де зазвичай буває людно. На щастя, постраждали тільки будівлі. Але факт лишається фактом – припиняти атаки землі, яка їм не дісталася, орки не збираються…
Спілкувалась Олена Попович, ksza.ks.ua
Фото - офіційна сторінка Нововоронцовської СВА у Фейсбук