Зібрані реставраторами з купки металевих уламків скіфські акінаки, сарматські, римські та середньовічні мечі у пограбованих російськими військовими вітринах. Шовкові хустки та шалики із зображенням старовинних коштовностей замість викрадених артефактів. Нові експонати надходять з усієї України. До Міжнародного дня музеїв, який відзначають 18 травня, Херсонський обласний краєзнавчий показав, як поповнює колекцію старожитностей після деокупації міста.Амфора XI століття, яка прибилась до одеського пляжу Ланжерон після підриву армією РФ Каховської ГЕС — один з перших переданих музейникам експонатів після деокупації. Зараз вона на реставрації. У майстерні фахівці збирають з іржавих частинок, відтворюють і консервують зразки зброї народів, які жили на території сучасної Херсонщини.
Амфора XI століття, знайдена на одеському пляжі Ланжерон. Один з перших експонатів, подарованих Херсонському обласному краєзнавчому музею після деокупації міста. Херсон, травень 2025 року. Суспільне Херсон"У нас є сарматські мечі. Вони датуються ІІ та ІІІ століттям нашої ери. Меч третього століття довший. Ще в нас є меч римської доби Гладіус. Є скіфські мечі акінаки, шаблі. Останні великі й довгі. Є шабля часів Київської доби, половецька шабля, знайдена в кургані. Це дуже цінні предмети, які ми намагаємося зберегти", - говорить в. о. головної зберігачки краєзнавчого музею Алевтина Мелентьєва.
Сарматські мечі ІІ та ІІІ століття, виставлені у експозиції краєзнавчого музею. Херсон, травень 2025 року. Суспільне ХерсонЗа словами працівниці музею, від обстрілів зараз їх береже сама будівля. Стіни споруди досить міцні.
"Зараз такий час, що ми зберігаємо музейні експонати, а музей береже нас від обстрілів. Ми тут ховаємося. Коли починається обстріл, біжимо, щоб сховатися. Нас бережуть надійні стіни музею", - впевнена Алевтина Мелентьєва.
З осколків сучасної зброї, якою б’ють російські війська з лівобережжя, музейники виклали назву міста. Евакуаційний ящик, наданий міжнародними донорами для вивезення колекції музею з-під обстрілів, став імпровізованим екраном. Наукові співробітники кожного дня працюють над поповненням фондів після звільнення міста від російської армії.
В. о. директорки краєзнавчого музею Ольга Гончарова демонструє напис "Херсон", зроблений музейниками з уламків від снарядів армії РФ. Херсон, травень 2025 року. Суспільне Херсон"Після деокупації Херсонський краєзнавчий музей відроджувався з попелу. Тому що вивезли все. Забрали навіть жорсткі диски. У нас нічого не було. Але, з часом, ми відродили всі форми музейної роботи: експозиції, реставраційну майстерню, таксидермічну лабораторію", - розповіла в. о. директорки краєзнавчого музею Ольга Гончарова.
До повномасштабного вторгнення у закладі діяла виставка "Музейні таємниці". За часів, коли у музейній будівлі розташовувався окружний суд, сходами до цього простору вели засуджених. У вітринах були старовинні вироби з дорогоцінних металів, тому музейники називають її "золотою комірчиною". Нині присутність експонатів тут умовна.
Золоті прикраси скіфської, сарматської, готської доби, відтворені на шовкових хустках бренду OLIZ. Експозицію обласного краєзнавчого музею демонструє Ольга Гончарова. Херсон, травень 2025 року. Суспільне Херсон"В цьому місці ми зробили виставку, однак оригінальних експонатів зараз, звісно, немає. У 2023 році бренд шовкових хусток OLIZ запропонував нам зробити хустки. На них і відтворені пограбовані експонати. Це золоті прикраси скіфської, сарматської, готської доби. Ми зробили фото, як виглядали ці прикраси. На хустках вони збільшені, але видно, що вони зроблені в так званому "скіфському звіриному стилі", - говорить Ольга Гончарова.
Інша вітрина демонструвала. Тут були представлені рідкісні монети. Колекція збиралася ще з часів Віктора Івановича Гошкевича, який заснував краєзнавчий музей. На жаль, вона теж пограбована. Але фахівці змогли відтворити її через діапроєктор.
Ольга Гончарова показує нумізматичні колекції краєзнавчого музею, відтворені через діапроєктор. Херсон, травень 2025 року. Суспільне Херсон"До війни та пограбування в нас були речі з дорогоцінних металів, які належать до релігійної тематики. Ми намагаємось відтворити тут духовну сторінку наших експонатів. Це авторська робота Оксани Оснач ікона на рибі. Її подарували нашому музею. Ікону освятив митрополит Єпіфаній минулого року. Це херсонська ікона Божої Матері Покрова, яка намагається зберегти нашу Херсонщину, Україну від навали та російської агресії", - розповідає в. о. директорки краєзнавчого музею.
Авторська робота Оксани Оснач ікона на рибі. Експонат Херсонського обласного краєзнавчого музею. Херсон, травень 2025 року. Суспільне ХерсонДо повномасштабного вторгнення Росії щорічна акція "Ніч в музеї" завжди була містичною, говорить Ольга Гончарова. Нині музей не може проводити масштабні акції через близькість до лінії фронту. Втім, і цьогоріч подарунки та загадки для гостей будуть. Роль віщуна виконуватиме науковий співробітник музею Олександр Корінчук.
"У мене представлені різні музейні побажання, які розповідають про майбутнє людини. Також у нас будуть різні херсонські трави. Чайні колекції, зібрані з херсонських степів, навіть з музейного подвір'я дещо збирали. Такі колекції гості музею отримають в подарунок, щоб при нагоді скуштувати", - розповів працівник музею.
Суспільне Херсон
