Сільське господарство Херсонщини переживає критичний період. Весняні заморозки та тривала посуха значно погіршили стан посівів. Зміни клімату посилюють наявні проблеми з нестачею техніки, людей та постійними обстрілами. Журналісти видання "Вгору" обговорили ситуацію з головою Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонської області Олександром Гордієнком.
Приморозки, посуха – загибель зернових
За словами, Олександра Гордієнка, якщо раніше планували зібрати до трьох тонн зерна з гектара, то тепер очікують трохи більше тонни, і це лише за умови, що пройдуть дощі. Є висока ймовірність, що значну частину полів взагалі не коситимуть, це призведе до значних збитків аграріям.Прогнозувати, які культури виживуть, а які будуть збитковими, наразі складно. Приморозки вдарили не тільки по Херсонщині: на Кіровоградщині померз ріпак, а в центральних областях – кукурудза. Однак там, на відміну від Херсонщини, є опади, отже, є можливість пересіяти зернові.
«Ну передискуємо ми пшеницю, а нема вологи, сухо», – констатує Олександр Гордієнко, підкреслюючи критичність ситуації на Херсонщині.
Через значний недобір зернових фермери планують засівати соняшником ті поля, що мали б залишитися під парами. Однак і тут проблема – вологи в ґрунті вистачить хіба що до цвітіння соняшнику.
.webp)
Олександр Гордієнко під час сівби озимих культур. Автор фото Стас Козлюк/ “Новинарня”
Начальник Херсонського обласного центру гідрометеорології Юрій Кіріяк в ефірі “Вгору”повідомив: до гідрометцентру вже звернулося понад 20 аграрних підприємств з проханням підтвердити загибель врожаю через несприятливі погодні умови. Від заморозків і посухи постраждали як зернові (горох, ячмінь), так і фруктові дерева (черешні, абрикоси, персики).Метеорологи також відзначають, що цьогоріч на Херсонщині не було водопілля, оскільки вище за течією Дніпра не було рясних снігопадів та опадів. Короткочасні потужні зливи, якщо й підуть, за словами Кіріяка, не розв'язують проблему. Адже вони вимивають верхній шар ґрунту і швидко зносять його у водойми. Сільгосппідприємствам потрібні помірні дощі, вони поступово просочують ґрунт.
Юрій Кіріяк припускає, що погодні умови можуть погіршуватися, адже за понад 130 років спостережень на Херсонщині фіксувалися періоди з опадами до 300 мм.
Олександр Гордієнко пригадує, що подібна посуха сталася торік у червні, коли за місяць випало не більше 100 мм опадів. Він порівнює таку землю з пустелею. А у 2000-х роках був такий неврожай, що зернові не збирали з полів, а дозволяли людям випасати там худобу, оскільки й вся трава вигоріла.
Фермер стурбований, якщо найближчим часом не пройдуть дощі, то не буде чого косити. І, як наслідок, не буде чим розраховуватися ні з податковою, ні з пайовиками.
«Сьогодні всі фермери в такій напрузі сидять, не розуміють, що буде далі», – каже Олександр Гордієнко.
Поки готувався матеріал, він повідомив журналістам “Вгору” про майже стовідсоткову загибель зернових у багатьох господарствах, що може поглибити аграрну кризу в регіоні.
Єдиний у Херсонській області промисловий абрикосовий сад. Фото власника господарства Романа Литвиненко
На лівому березі Херсонщини ситуація не краща
За словами Олександра, після підриву Каховської ГЕС екосистема області змінилася. Навіть у свердловинах зникла вода, що змусило бурити глибше для отримання питної води. Це справжня екологічна катастрофа. Хоча в інших південних областях України таких проблем з вологою немає. «Я їздив степами і в Миколаївську область, і в Одесу. І від Миколаєва до Одеси зовсім інша ситуація. Там дощі були й восени, і зараз хороші опади пройшли. За останні два дощі випало по 15-30 мм опадів – це дуже гарний показник. У нас, на жаль, цього немає», – зазначає Олександр.
За його словами, через бойові дії в області зруйновано всі помпові станції. А Інгулецька система зрошення, яку частково відновили й продовжують відновлювати, забезпечувала водою незначний відсоток сільськогосподарських угідь. Більшість господарств отримували воду саме з Каховського водосховища. Альтернативного джерела вологи немає, ще й кожен день вибухи, кожен день щось горить.
Відновлена Інгулецька зрошувальна система. Фото зі сторінки Міністерства аграрної політики та продовольства
На думку Олександра, не краща ситуація й на лівому березі Херсонщини. Там також були приморозки, а ціни на зерно минулого року були не вищі, ніж 70 доларів за тонну.«Вони там всі сидять тільки для того, щоб не розграбували їхні господарства. Деякі вже збираються все кидати і якось звідти тікати. А я вам скажу, коли людина 30 років працювала в господарстві, покинути все важко. Як би не було тут тяжко, дрони, посуха, приморозки, ми можемо спокійно дихати, ми вільні, а вони там ні», – зазначає Гордієнко.
Торішні погорілі поля соняшнику на лівому березі Херсонщини. Скрін відео з окупаційного пабліка.
Погодні умови не єдина проблема
Через війну в Україні у 90% господарств Херсонщини знищені зерносховища. Розкрадена чи знищена техніка. Потреба в підтримці – нікуди не зникає.Хоча з технікою херсонським фермерам постійно допомагає фонд Говарда Баффета "Жнива Перемоги", який надає в користування сівалки, трактори, комбайни. І це важлива форма гуманітарної допомоги. Без підтримки “Жнив Перемоги”, на переконання Гордієнка, більшість господарств на правобережжі, ймовірно, не працювали б.
Комбайни фонду Говарда Баффета готують до жнив. Фото зі сторінки “Жнива перемоги” у фейсбук.
Ще й працівників на полях не вистачає. Ситуацію рятують хіба пенсіонери, які не військовозобов'язані.“Щодо мобілізації, то у нас такі самі умови, як і в областях, що не були окуповані, де нічого не змінилося – люди, як працювали, так і працюють. Квота 50% – щоб одного забронювати, треба, щоб другий був військовозобов’язаний. А людей в нас зовсім немає, – констатує Гордієнко.”
На думку Олександра, суттєва проблема й оподаткування господарств Херсонщини нарівні з іншими областями. Хоча херсонських фермерів звільнили від земельного податку (200 грн/га), мінімальне податкове зобов'язання для господарства Олександра за минулий рік становило майже мільйон гривень. Крім того, через те, що херсонські фермери сплачують податки через Полтавську податкову службу, більшість накладних блокуються через нерозуміння полтавцями ситуації, коли херсонські фермери впродовж 2022-2023 років не працювали, бо – окупація і розмінування. А для розблокування податкових накладних бухгалтеру доводиться щоразу готувати до 60 сторінок документів-підтверджень.
За підрахунками Олександра, близько 80% господарств на правому березі Херсонщини розміновано, і половина з них працює. Однак фермери сьогодні ще й страждають від ударів безпілотників.
Херсонські аграрії вирощують хліб в екстремальних умовах. Виїжджають у поля з РЕБами та рушницями, щоб збивати дрони, а вони тепер дістають дуже далеко. Армія РФ б'є по всьому, переслідує трактори та цивільні машини. В господарство Олександра прилітало навіть на Великдень під час оголошеного перемир'я. А близько десяти днів тому дрон позбавив життя 26-річного працівника під час розвантаження автівки.
.webp)
Олександр Гордієнко. Автор фото Стас Козлюк/ “Новинарня”
Попри все, Олександр не втрачає надії на краще й запевняє:«Ми українці – міцні, нас із землі дуже важко вигнати. Нас ні дрони, ні міни не можуть вигнати».
Ганна Щидловська