У мене задзвонив телефон – Хто каже? Чи не слон. Шахрай!Середа, ближче до полудня. Дзвонить моя мобілка, на екрані — столичний міський номер 044-593-851Х (чому не афішую останню цифру — поясню нижче). Жіночий голос препоганющої якості українською мовою (тестове слово “паляниця” явно викрутило б цій дамі мову) повідомив мені, що це дзвінок з Національного банку України. І що в мене виникли якісь проблеми в моєму банку і вирішити мені їх негайно допоможе перший оператор, що звільнився.
Музичка, і секунд через п’ять оператор, що “звільнився” Нацбанку України (!) російською мовою (!) повідомив мені, що стався збій з моєю карткою в … банку (він назвав один з держбанків). Але ситуація не безвихідна: щоб її “розрулити”, я маю повідомити такі-то дані. Стріляного горобця на м’якіші не проведеш! Мало того, що я не є клієнтом названого банку, то я ще й журналіст, змушений за останні роки вже вкотре писати про цей тип шахрайства.
Дзвінків подібних на мій телефон вже було чимало, і я напрацював собі чіткий досвід як дістати того, хто дзвонить — чи на “зоні” він, чи ще на волі. Ось і зараз мого співрозмовника аж перемкнуло, коли я поцікавився, чи давно його “опустили”. На кілька секунд він замовк, а потім направив мене “на хутір метеликів ловити”. Зрозуміло, розмова відбувалася в менш інтелігентних тонах, але, впевнений, ми відмінно одне одного зрозуміли. Сподіваюся, що мій номер у ЦІЄЇ бригади аферистів вже занесено до чорного списку.
До речі, судячи з міського номера, що висвітився, це був дзвінок не з “зони”: там зазвичай користуються мобілками. А тут не виключено, що в здавану погодинно або подобово якусь столичну квартиру зі стаціонарним телефоном заїжджає “бригада”, десяток-другий подібних дзвінків, щось “зрубали” – і “рвуть пазурі”: шукай вітру в полі. А власник телефону не при справах… На превеликий жаль, схоже, що можливість хоча б нахамити “банкіру”, що дзвонить, — це єдиний варіант покарання. Задовго до війни це лиходійство у нас розквітало махровим цвітом, а зараз — і говорити нема чого.
Хоча чому говорити нічого? Говорити треба, у цьому переконує на своєму каналі у “Телеграм” співвласник “Монобанку” Олег Гороховський. Сумно жартуючи, він каже, що фінансові знання потрібно щеплювати, як вакцину. Чоловік заходить до лікарняного кабінету, йому дзвонить лікар, випитує Пін-код картки. З неї списується трохи грошей — і ти вже щеплений!
Але, на жаль, ділиться Гороховський, близько 5 тисяч клієнтів його банку щомісяця “вакцинуються” не в стаціонарі, а вдома. А самолікування, як відомо, шкідливе.
Олег Гороховський навіть навів таблицю, де є дані щодо “ефективності” 11 способів шахрайства, від яких страждають клієнти банків. Один із рядків – “Виманювання даних”. Ось сумарні втрати клієнтів цього банку по цьому рядку щомісячно цього року. Березень – 936 999 грн, квітень – 1 329 396 грн, травень – 1 914 510 грн, червень – 2 335 318 грн, липень – 1 035 317 грн (це до 20 числа). Вражає? Ну, тоді чатуй, читачу!
Валерій БОЯНЖУ.