"Ми жили у прекрасному місті Лазурному, мали там свій бізнес до війни. Коли почалася вторгнення російсьуих військ в Україну, два тижні в Лазурному було спокійно. Колони пройшли повз нас і пішли у сторону Херсона. До нас доходила інформація, що на Балці відбуваються бої, згодом нам повідомили, що Херсон в окупації, - розповідає Жанна. - Потім прийшли росіяни. Вони сказали "Вы нас не трогайте, мы вас тоже не будем трогать". Але згодом журналістів, блогерів, активістів, АТОвців почали забирати. Деякі не повертались”.
Після свідчень про Бучу Олександр відправив дружину з донькою на підуонтрольну територію. Згодом забрав обладнання і виїхав через Василівку.
"Коли ми опинились в Києві, зрозуміли, що без діла сидіти не будемо, і відкрили першу точку. Звернулися в центр зайнятості на Жилянській, написали грант на бізнес на ВПО, але нам відмовили вже 3 раза. Складається таке враження, що гранти діють за настроєм голови центру зайнятості. - додає Олександр. - Звісно є труднощі. Потрібно придбати сучасне обладнання, тому ми і писали заявки на грант. Але поки що обходимося своїми силами".
Згодом власники відкрили другу точку в Києві. Запропонували своїм друзям, які теж виїхали із Лазурного, де мали деревообробний бізнес.
"Дуже скучаємо за морем, за нашим домом. - каже Жанна. - Та і батьки залишились там. Людей в Лазурному зараз небагато, всі, у кого була можливість, виїхали".
"Плани на майбутнє - розвивати бізнес далі, повертатись поки не збираємося. - додає Олександр. - Я, як бізнесмен, розумію, що після деокупації декілька років піде на відновлення, тому ми будемо стежити за ситуацією на Херсонщині".
До речі, чебуреки в "Кузні” дуже смачні. Рекомендація від нашої редакції. Заклад знаходиться на кінцевій зупинці трамваїв біля станції метро "Позняки".
novakahovka.city
